Вікіпедія

Книга Втрачених сказань: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: Книга втрачених сказань ( англ. The Book of Lost Tales) - перші два томи 12-томної « Історії Середзем...
 
ред.
Рядок 1:
'''Книга втрачених сказань''' ( англ. The Book of Lost Tales) - перші два томи 12-томної « Історії Середзем'я » Крістофера Толкіна , що представляютьявляють собою збірник ранніх творів його батька - Дж. Р. Р. Толкіна , в якому представляютьсяподаються і аналізуються рукописи, що представляють собою найбільш ранні варіанти складних штучних міфів , пізніше увійшли до складу « Сильмарилліону ». Кожне з переказів супроводжується нотатками і детальними коментарями Крістофера Толкіна.
 
Незважаючи на те, що сказання передають в цілому ту ж історію, вони істотно відрізняються від «СильмарилліонуСильмариліону». По-перше, оповіді більш складні і деталізовані, написані в архаїчному стилі і включають безліч застарілих слів і виразів. По-друге, взаємодія різних ельфійських народів кардинально відрізняється від описуваногоописаного в "СільмарилліоніСильмариліоні»: вигнані «Нолдолі» (або «гноми», Нолдор пізніших історій) набагато раніше зазнають нищівної поразки і стають рабами ворога, якого вони так прагнули покарати; причина того, що Тінгол відчуває презирство до Берен , - це те, що він «гном» (а не смертнийсмертна людина) і, отже, раб Мелко ( Мелькора ); і т.д.
 
Хоча багато імен і назвиназв ву книзі збігаються або близькі до використаним в більш пізніх версіях, деякі з них зовсім не схожі на свої остаточні форми. Дж. Р. Р. Толкін досить часто міняв їх, іноді використовуючи кілька нових варіантів (в свою чергу відкинутих) в одній і тій же рукописи. В оману може вводити те, що назва, використане для одного, пізніше використовувалося для зовсім іншого, а початкове використання відкидалося. Наприклад, народ ельфів, званий телері в «Книзі втрачених сказань» - не те ж саме, що в «СільмарилліоніСильмариліоні» (див. Телері ). Початкове використання слова «Телері» поступово змінювалося, поки ім'я не перетворилося в « Ваніар », в той час як ельфів народ Солосімпі успадкував назву «Телері».
 
Загальний сюжет книги полягає в тому, що смертна людина відвідує острів Тол-Ерессеа , де живуть ельфи. У більш ранніх версіях «Втрачених сказань» цю людину звуть Еріол (ім'я невідомого північноєвропейського походження), в більш пізніх версіях його звуть Ельфвін ( англ. ÆlfwineЕlfwine) і він англієць, що живе в Середні століття Середньовіччі.
 
У книзі можна помітити набагато більше змін, вона не завжди несуперечлива, частково через те, що навіть в процесі її написання Толкін починав переписувати більш ранні фрагменти, оскільки його погляди на світ змінювалися. Сказання в результаті були залишені недописаними, але пізніше були відроджені як частина «Начерки міфології», який став «Сильмарилліону».
Рядок 19:
5 Примітки
 
== Зміст першого тому ==
«ХатинаХижа втраченої гри» - основоположна для сюжету історія ▼
 
«Музика Айнур » - перша версія того, що згодом стало Айнуліндале ▼
▲ «Хатина втраченої гри» - основоположна для сюжету історія
▲ «Музика Айнур » - перша версія того, що згодом стало Айнуліндале
«Прихід Валар і будівництво Валинора » - згодом « Валаквента » і перші розділи « Квентен Сильмарілліон »▼
«Сковування Мелко» (Мелко - більш ранній варіант імені Мелькора)▼
«Прихід ельфів і створення Кора» (Кор ( англ. Kôr) - це більш пізній Тіріон і пагорб туни , на якому він побудований)▼
«Викрадення Мелко і затемнення Валинора»
«Втеча Нолдолі» (Нолдолі - ельфи, пізніше називалися Нолдор)▼
«Історія Сонця і Місяця »▼
«Приховування Валинора»
«Історія Гілфанона: праці Нолдолі і прихід Людей» ▼
 
▲ «Прихід Валар і будівництво Валинора » - згодом « Валаквента » і перші розділи «Квенти Квентен СильмарілліонСильмариліон »
Зміст другого тому▼
 
▲ «Сковування Мелко» (Мелко - більш ранній варіант імені Мелькора)
«Сказання про Тінувіель» - перша версія історії Берена і Лютіен▼
«Турамбар і Фоалоке» - перша версія саги про Турині▼
«Падіння Гондоліна » - єдине повний виклад падіння Гондоліна▼
«Науглафрінг» - «втрачена» історія про намисто гномів, згодом названому Наугламір▼
«Сказання про Еарендел» - єдине повний виклад подорожі Еаренділа▼
«Історія Еріола і Ельфвіна і кінець сказань» - есе про зміну в сюжеті і «ненаписаних» переказах ▼
 
▲ «Прихід ельфів і створення Кора» (Кор ( англ. Kôr) - це більш пізнійпізніший Тіріон і пагорб туни , на якому він побудований) «Викрадення Мелко і затемнення Валинора»
Значення написи на першій сторінці▼
 
▲ «Втеча Нолдолі» (Нолдолі - ельфи, пізніше називалися Нолдор)
На першій сторінці кожного тому "Історії Середзем'я" можна бачити напис рунами Феанора ( Тенгвар - алфавіт , придуманий Толкином запровадженню Високими ельфів), написану Крістофером Толкіном і коротко пояснює зміст книги. У томі 1 напис свідчить:
 
▲ «Історія Сонця і Місяця »
Це перша частина Книги втрачених сказань ельфів, які Еріол Мореплавець дізнався від ельфів Тол Ерессеа, Одинокого Острови в західному океані, і згодом записав в Золоту Книгу Тавробеля. У цій книзі викладаються оповіді про Валінорі, від музики Айнур до вигнання Нолдолі і приховування Валинора.
 
«Утаємничення Валінора»
Напис у другому томі говорить:
 
▲ «Історія Гілфанона: праці Нолдолі і прихід Людей»
Це друга частина Книги втрачених сказань ельфів, які Еріол Мореплавець дізнався від ельфів Тол Ерессеа, Одинокого Острови в західному океані, і згодом записав в Золоту Книгу Тавробеля. У цій книзі викладаються оповіді про Берена і Тінувіель, про падіння Гондоліна і про Намисто Гномів.
 
▲Зміст другого тому
Вплив скандинавської міфології
 
▲ «Сказання про Тінувіель» - перша версія історії Берена і Лютіен
Т. Шиппі відзначає в оповіданнях «Книги втрачених сказань» сильне схожість з образами скандинавської міфології:
 
▲ «Турамбар і Фоалоке» - перша версія саги про Турині
 
▲ «Падіння Гондоліна » - єдине повний виклад падіння Гондоліна
 
▲ «Науглафрінг» - «втрачена» історія про намисто гномів, згодом названому Наугламір
 
▲ «Сказання про ЕаренделЕарендела» - єдинеєдиний повний виклад подорожі Еаренділа
 
▲ «Історія Еріола і Ельфвіна і кінець сказань» - есе про зміну в сюжеті і «ненаписаних» переказах
 
▲Значення написи на першій сторінці
 
На першій сторінці кожного тому "Історії Середзем'я" можна бачити напис рунами Феанора (Тенгвар - алфавіт , вигаданий Толкіним запровадженню Високими ельфів), написану Крістофером Толкіном і коротко пояснює зміст книги. У томі 1 напис свідчить:<blockquote>Це перша частина Книги втрачених сказань ельфів, які Еріол Мореплавець дізнався від ельфів Тол Ерессеа, Одинокого Острови в західному океані, і згодом записав в Золоту Книгу Тавробеля. У цій книзі викладаються оповіді про Валінорі, від музики Айнур до вигнання Нолдолі і приховування Валинора. </blockquote>Напис у другому томі говорить:<blockquote>Це друга частина Книги втрачених сказань ельфів, які Еріол Мореплавець дізнався від ельфів Тол Ерессеа, Одинокого Острови в західному океані, і згодом записав в Золоту Книгу Тавробеля. У цій книзі викладаються оповіді про Берена і Тінувіель, про падіння Гондоліна і про Намисто Гномів. </blockquote>Вплив скандинавської міфології
І дійсно, значна частина «Книги Втрачених сказань» - це очевидні запозичення з скандинавської міфології, більш-менш англізірованние. Полон Мелкор нагадує про те, як боги Асгарти полонили і зв'язали Локі; в тому ж самому уривку Валу / ра / Тулкаса дражнять приблизно так само, як дражнили Трора в скандинавської поемі «Трімсквіта». Три пряхи, хоча імена їх - древнеанглийские слова, що позначають час, сильно нагадують скандинавських норн, яких звали Уртр, Вертанді і Скульд (або Минуле, сьогодення, майбутнє); драконівське серце, прокляття гнома і гномів намисто з «Книги Втрачених сказань-2» - все мають очевидні аналогії в «Еддах». Однак знову ж таки всі ці паралелі тільки показують, як важко створити «міфологію для Англії» на чисто англійською матеріалі! [1] ▼
 
▲Т. Шиппі відзначає в оповіданнях «Книги втрачених сказань» сильне схожість з образами скандинавської міфології:<blockquote>І дійсно, значна частина «Книги Втрачених сказань» - це очевидні запозичення з скандинавської міфології, більш-менш англізірованние. Полон Мелкор нагадує про те, як боги Асгарти полонили і зв'язали Локі; в тому ж самому уривку Валу / ра / Тулкаса дражнять приблизно так само, як дражнили Трора в скандинавської поемі «Трімсквіта». Три пряхи, хоча імена їх - древнеанглийские слова, що позначають час, сильно нагадують скандинавських норн, яких звали Уртр, Вертанді і Скульд (або Минуле, сьогодення, майбутнє); драконівське серце, прокляття гнома і гномів намисто з «Книги Втрачених сказань-2» - все мають очевидні аналогії в «Еддах». Однак знову ж таки всі ці паралелі тільки показують, як важко створити «міфологію для Англії» на чисто англійською матеріалі!<ref>{{Cite [1]book|title=↑ Т. Шиппі. Дорога в Средьземелье. - Пер. М. Каменкович|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref></blockquote>
Примітки▼
 
▲== Примітки ==
↑ Т. Шиппі. Дорога в Средьземелье. - Пер. М. Каменкович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Книга_Втрачених_сказань