Туареги: відмінності між версіями

| popplace= [[Нігер]], [[Малі]], [[Алжир]], [[Лівія]], [[Буркіна-Фасо]]

| langs=[[Туарезькі «томашек»мови|тамашек]], належить до [[берберські мови|берберської групи]]

| related= [[бербери]]

'''Туаре́ги''' (''самоназва:'' '''імошаг''') — кочовий народ групи [[Бербери|берберів]], що живе в пустельних районах Центральної [[Сахара|Сахари]] в межах [[Алжир]]у, [[Лівія|Лівії]], [[Малі]], [[Нігер]]у, [[Нігерія|Нігерії]], [[Буркіна-Фасо]], куди були витіснені в епоху арабських завоювань з північніших областей [[Африка|Африки]]. Загальна чисельність за оцінкою 1973 року становила близько 1 млн чоловік, в 2010 їх чисельність приблизно дорівнювала 5,2 млн. Мова відноситься до [[берберські мови|берберських мов]]. За релігією — мусульмани-[[Сунізм|суніти]]. Основне заняття — кочове скотарство (кози, [[Одногорбий верблюд|верблюди]], на півдні [[зебу]]). Під час їжі туареги, на відміну від більшості мусульманських народів, користуються ложками, що характерно лише для них.

Мова туарегів [[Туарезькі мови|тамашек]] відноситься до [[берберські мови|берберських мов]], хоча зовні туареги сильно відрізняються від берберів [[Атлаські гори|Атлаських гір]]. При цьому у туарегів існує особливе «жіноче» письмо [[Давньолівійське письмо|тіфінаг]] (на мові тамашек), що походить від давнього [[Лівійське письмо|лівійського письма]]. Чоловіки традиційно користувалися арабським алфавітом, в XX столітті в ряді країн для тамашека були введені системи писемності на основі латиниці.

Є легенда про походження народу туарегів. Згідно з нею, до них з [[Марокко]] прийшла «мати-прародителька» [[Тін-Хіна]] на білому верблюді зі своєю служницею Такамат. Невідомо як вони дісталися до Ахаггара, тут Тін-Хіна стала царицею. Численні шанувальники приїжджали до неї, потім вона їх вбивала. Цариця і служниця народжували дітей, поклавши початок роду туарегів. Від Тін-Хіна пішло [[благородністьШляхетність|благороднешляхетне]] плем'я, а від служниці — плем'я васалів.

У 1925 році в районі стародавнього укріплення Абалесси в Ахаггарі[[Ахаггар]]і знайшли поховання заможної жінки. Багато туарегів вірять, що це саме Тін-Хіна.

Туареги були зайняті в [[транссахарськаТорговий шлях#Транссахарська торгівля|транссахарській торгівлі]], створили кілька [[держава|державних утворень]], такі як султанат [[Султанат Агадес]]; контролювали важливі перевалочні торговельні пункти, наприклад [[Такедда]].

{{main|ТуарегськеТуарезьке повстання (1916-19171916—1917) }}

В результаті колоніального правління Франції туареги втратили можливість домінувати над осілими хліборобами. Ця причина, а також відсторонення від політики іншими етнічними групами, погіршення економічного становища в результаті посух 1970 — 1980-х рр. призвели до відкритого збройного опору в Нігері, в Алжирі та [[Малі]].

Друга найчисленніша група туарезького суспільства називається «імради» (імгади, амгіди). Їх прийнято вважати васалами імхарів. За чисельністю імрадів у 5-8 разів більше, ніж імхарів. Антропологічно вони схожі на ефіопів, вони темношкірі, низькорослі, волосся сильно хвилясте, але вони відрізняються і від [[негроїдиНегроїдна раса|негроїдів]]. Основним заняттям імрадів було, та багато в чому і залишається, розведення дрібної рогатої худоби та віслюків. Потрапивши в підпорядкування імхарів, вони стали розводити і знаменитих туарезьких білих верблюдів. Кожному імхарскому клану було підпорядковано кілька імрадських, які платили данину козами, а також безоплатно надавали верблюдів імхарам у тимчасове користування коли це було потрібно.

Туареги — єдиний у світі народ, у якого не жінки, а чоловіки закривають обличчя пов'язкою-покривалом, через що вони й споріднені з ними племена називають їх «тигель мусттагельмуст» — народ покривала. Досі юнак, що досяг зрілості, отримує на знак цього від батька дві речі — [[двосічний [[меч]] і лицьове покривало на обличчя. З'явитися на людях без такої пов'язки вважається верхом непристойності, як у нас — голим. Пов'язку не знімають навіть вдома, під час їжі і сну.

СамеШляхетні жінки у туарегів мають високий статус. Саме вони володіють землями і сімейними цінностями, і тільки вони мають право на розлучення. Будинок туарегів називають за іменем господині, оскільки вона головує в родині. У разі розлучення чоловік іде з будинку, залишаючи там дружину і дітей. Чоловік може підвищити свій статус, одружившись з жінкою з вищої соціальної верстви. Але при цьому він сам повинен бути знатного роду. Жінки самі вибирають собі чоловіка.