Числівник: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎В українській мові: доповнення, оформлення, уточнення
Рядок 10:
 
=== Історія ===
Числівник у праслов'янській і давньоруській ([[давньоукраїнська мова|давньоукраїнській]]) мовах був семантичною (назви чисел), а не граматичною категорією. Граматично слова одинъ, дъва, три й чотири були [[прикметник]]ами, що відмінялися за родами й [[відмінок|відмінками]] (а один також у числі) і сполучалися з [[іменник]]ом у [[однина|однині]] (один), [[двоїна|двоїні]] (два, також оба) або [[множина (мовознавство)|множині]] (три, чотири). Слово <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''одинъ''</span> змінювалося і за родами, і за числами (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''одинъ, одна, одно, одни, однѣодны, одна''</span>) і узгоджувалося з наступним іменником (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''одинъ сынъ, одна дъчи, одни друзи, однѣ рѣкы''</span>). Прикметник <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''дъва''</span> змінювався за родами (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''дъва/дъвѣ''</span>), як і <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''оба''</span> (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''оба/обѣ''</span>), перші були формами чоловічого, другі&nbsp;— жіночого та середнього роду. Після них вживалися форми називного відмінка двоїни ({{lang-sla|дъва брата, дъва сыны, дъвѣ женѣ, дъва словесѣ}}). Прикметники <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''триє, четыре''</span> також мали родові форми (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''триє/три, четыре/четыри''</span>), причому перші форми були формами чоловічого, другі&nbsp;— жіночого та середнього родів. Після них вживалися вже форми множини ({{lang-sla|триє брати, три жены, четыре сынове, четыри се́стры, три словеса}}), що узгоджувалися з ними в роді. Відмінювалися у цих сполученнях обидва складових. Сучасні слов'янські мови зберегли форми числівників «один» і «два». Числівники «три» і «чотири» втратили рід у всіх слов'янських мовах, причому для першого словенська зберегла лише форму чоловічого (''trije''), інші&nbsp;— форму жіночого та середнього ({{lang3|uk|ru|bg|три}}, {{lang-be|тры}}, {{lang-pl|trzy}}, {{lang-cs|tři}}), для другого форма чоловічого залишилася у російській мові (''четыре''), у решті слов'янських мов узвичаїлися форми жіночого та середнього ({{lang-uk|чотири}}, {{lang-be|чатыры}}, {{lang-pl|cztery}}, {{lang-cs|čtyři}}, {{lang-bg|четири}}, {{lang-sr|чѐтири}}).
також мали родові форми (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''триє/три, четыре/четыри''</span>), причому перші форми були формами чоловічого, другі&nbsp;— жіночого та середнього родів. Після них вживалися вже форми множини ({{lang-sla|триє брати, три жены, четыре сынове, четыри се́стры, три словеса}}), що узгоджувалися з ними в роді. Відмінювалися у цих сполученнях обидва складових. Сучасні слов'янські мови зберегли форми числівників «один» і «два».
 
Після слівСлова для позначення числачисел від «5» ідо більше (які10 були вже іменниками (з огляду на особливості відмінювання 5-9 були жіночого роду, 10&nbsp;— чоловічого), які відмінювалися як звичайні іменники з основою на ''*-ĭ''. Після них вживався родовий відмінок множини ({{lang-sla|пѧть братъ, семь сыновъ, осьмь женъ, десѧть словесъ}}). Відмінювалася у цих сполученнях лише перша частина ({{lang-sla|пѧти братъ, семью сыновъ, осьмохъ женъ, десѧти словесъ}}). Числа від 11 до 99 позначалися комбінацією простих числівників: <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''одинъ на десѧте''</span> («11»), <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''дъвадесѧти''</span> («20»), <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''пѧть десѧть''</span> («50»). У східних слов'ян замість <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''четыредесѧть''</span> поширилося не пов'язане морфологічно з іншими числівниками слово <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''сорокъ''</span> («[[сорок|40]]»).
 
Слово <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''съто''</span> було іменником середнього роду і відмінювалося аналогічно іменникам на ''*-o''.
 
Дальші назви були іменниками, що відмінялися лише у відмінках і керували родовим відмінком іменника (п'ять слуг, п'яти слуг). Простий числівник має один корінь. Складний числівник має два корені. Складений числівник складається з кількох слів.