О: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
→В інших кириличних абетках: уточнення, доповнення |
||
Рядок 20:
== В інших кириличних абетках ==
=== Російська мова ===
У російській мові «о» передає звук [o] лише у наголошених складах. У ненаголошених вона читається як [a] (''корова'' — [каро́ва]) або [ъ] (''молоко'' — [мълако́]) — це явище відоме як [[акання]]. У північноросійських діалектах «о» читається як [o] і в ненаголошеному положенні — це називається [[окання]]м.
=== Церковнослов'янська мова ===
У церковнослов'янському письмі літера «онъ» має кілька графічних варіантів, що розрізнюються за вживанням:
# Звичайний «онъ» — [[Файл:Early Cyrillic letter Onu.png|30px]];
# Вузький «онъ» — використовується у складі диграфа [[Ук (кирилиця)|«ук»]] (правильніше «он-ік»).
# Широкий «онъ» — [[Файл:Cyrillic letter Round Omega.png|70px]]. Використовується у таких випадках:
* на початку слів ({{unicode|''ѻгнь, ѻтрокъ''}}),
* на початку другої частини складних слів ({{unicode|''ѻбоюдуѻстрый''}}),
* на початку кореня після приставок ({{unicode|''праѻтецъ''}}),
* у географічних назвах {{unicode|''iѻрданъ''}} (річка [[Йордан (річка)|Йордан]]) і {{unicode|''іѻппіа''}} (сучасне місто [[Яффа]] або Яффо) і похідних від них,
* для позначення числа [[70]] у [[старослов'янська система числення|кириличній цифірі]];
Поряд з буквою «онъ» для позначення звука [о] у церковнослов'янському письмі використовується також [[Омега (кирилиця)|омега]]. Вживання тієї чи другої літери регламентується правилами правопису.
== Цікаві факти ==
* Слово з трьома цими літерами підряд: з'''ооо'''б'єднання.
| |||