Українська музика: відмінності між версіями

'''Українська народна пісенність''' — дорогоцінне надбання народу, нев'януча окраса його духовної культури. Українська народна пісня — знана й шанована в усьому світі. Один з перших збирачів української пісні М. Максимович зазначав, що в українських піснях звучить душа ук­раїнського народу і нерідко — його істинна історія. Високу оцінку нашій пісенності дали сотні діячів культури різних народів. Наприклад, [[Лев Толстой]] залишив таку глибоку й містку оцінку нашої національної скарбниці: «Ніякий інший народ не виявив себе в піснях так яскраво й гарно, як народ український». «Щасливі ви, народилися серед народу з багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й так чудово виливати свої думи, свої мрії, свої чуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого жахатися за свою бундючність. Його час не за горами. Вірите чи ні, що ні одного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під їх музику я душею спочиваю, тільки в них краси і грації, стільки дужого, молодого чуття й сили». Увесь вік людину супроводять піс-81 «від колиски до могили, бо нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому», — говорив М. Стельмах. Народні пісні є вагомим внеском України в загально слов'янську й світову художню творчість. Незчисленне і розмаїте їх багатство. Вважають, що цих творів тільки записано понад двісті тисяч. Пісні породжувалися подіями та явищами суспільного життя, гро­мадського й родинного побуту, трудовою діяльністю, боротьбою проти іноземних загарбників, національного й соціального гноблення та палкою любов до Вітчизни. У народній пісні майже немає розповідної основи, уся увага зосереджена на відтворенні внутрішнього світу людини (психічного стану, думок, бажань, надій, страждань і та ін.). Усі ліричні пісні за змістом поділяють на два великі розряди: