Честерівська збірка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Lorry (обговорення | внесок)
Рядок 36:
== Сміхова культура Відродження ==
 
Від багатьох, хто вивчає добу Відродження зараз, зникає важлива її складова — [[сміхова культура]]. Хтось влучно помітив — доба Відродження посміхалась. В Італії культура помітно секуляризувалась, а люди — раділи життю, сонцю, [[пісня]]м, [[жарт]]ам, [[карнавал]]у. Новий поштовх для розвитку отримала література. У «Декамероні» до досконалості доведений жанр міської новели, що відкрив шлях усій ренесансній новелістиці. Приваблювали не тільки цікавість оповідань, яскраві образи героїв, їх соковита мова, але й художня добірність новел [[Боккаччо]], нетрадиційне трактування ряду фабул, поширених у попередній середньовічній літературі, загальний ідейний лад його творів. У «Декамероні» висвітлились нові грані [[Гуманізм|гуманістичного]] світогляду, в тому числі його антиаскетичні ідеали. У центрі уваги Боккаччо — проблема самосвідомості особистості, що отримала широку перспективу в подальшому розвитку ренесансної культури.
 
«Декамерон» здобув велику популярність в Італії, де Боккаччо знайшов чимало послідовників (Франко Саккетті, Мазуччо та ін) Вже в 14 ст. твір був перекладений на французьку та англійську мови. Поряд з холодним [[сонет]]ом схоластів і риторів заблищали [[жарт]]ами, [[контраст]]ами і витівками [[капітолі]] [[Франческо Берні]] (бл. 1497–1535). [[Письменник]]и залюбки створюють смішні [[Новела|новели]] і в контраст до них — сумні.