Молдовани: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
(опис редагування вилучено)
м Відкинуто редагування 91.124.81.85 (обговорення) до зробленого Oleksandr-LV
Рядок 19:
[[Швеція]]:<br /> &nbsp;&nbsp; 186<br />
[[Данія]]:<br /> &nbsp;&nbsp; 92<br />
|langs=[[Румунська мова|Румунська]] ([[Молдовська мова|молодовинськамолдовська мова, яка функціонує на основі латинської та слов'янської графіки]])
|rels=переважно [[православ'я|православні]]
|related=[[Румуни]]
}}
[[Файл:Moldovans.PNG|225px|thumb|Розселення молдован. <br/> 4.700.000 румунських молдован в Румунії.<br/>2.983.905 румуномовних молдован Молдови]]
'''Молдовани''', ''Молодовини'' ({{lang-mo|Moldoveni}})&nbsp;— [[румунська мова|румуномовний]] [[етнос]], до якого, станом на 2004 рік відносило себе 75,81% мешканців [[Молдова|Молдови]]<ref>[http://www.statistica.md/pageview.php?l=ru&idc=295& Молдова Перепис 2004]</ref>. Живуть також в [[Україна|Україні]] (258,6 тис. чол.), [[Росія|Росії]] (172,3 тис. чол.), [[Казахстан]]і й інших країнах. Загальна чисельність&nbsp;— близько 3,35&nbsp;млн чоловік. Основна мова&nbsp;—[[румунська мова|румунська]]<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25191447.html Молдова визнала румунську мову державною]</ref>, що в деяких документах Молдови має назву «[[молдовська мова|молдовська мова, яка функціонує на основі латинської графіки]]»<ref>[http://www.president.md/titlul1 Конституція Молдови]</ref>. На побутовому рівні існують незначні відмінності між румунською мовою в [[Молдова|Молдові]] та [[Румунія|Румунії]]. Традиційна релігія&nbsp;— [[християнство]] ([[православ'я]]).
 
== Традиції ==
У традиційній їжі значне місце займали страви з [[кукурудза|кукурудзяного]] [[борошно|борошна]], молочні продукти, овочі. [[Мамалига|КулешуМамалигу]] з кукурудзяного борошна, яку доповнював хліб, варили щодня. Найбільша кількість страв молдовани готували з овочів&nbsp;— їх вживали у свіжому вигляді, варили, смажили, пекли, фарширували, гасили, солили. Характерні страви&nbsp;— овочевий суп (молд. ciorbă, чорба), м'ясний суп (молд. zamă, заме, зама), листковий пиріг із бринзою ({{lang-ro|plăcintă}}, плечінте, [[плачинда]]), голубці, загорнуті у виноградне листя (молд. sarmale, сармале), протерта квасоля з товченим [[часник]]ом (фасоле фекелуіте) та інші.
 
Усна народна творчість представлена ​​календарною та сімейною обрядовою поезією, казками, героїчним епосом, історичними, ліричними та іншими піснями, прислів'ями, приказками. Найбільший пам'ятник ліро-епічної народної поезії&nbsp;— балада «Міоріца». Народні пісні переважно одноголосні, в деяких районах (в основному, на кордоні з Україною)&nbsp;— двухголосні. Найбільш поширені музичні інструменти&nbsp;— кобза (струнний), най (духовий типу флейти Пана), чімпой (волинка), скрипка. Традиційні танці&nbsp;— хору, жок, молдовеняска; виконуються зазвичай у супроводі оркестру.