Проституція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Зображення:0405.Annabell_002.jpg замінене на Зображення:A_German_prostitute's_self-portrait_in_a_brothel.jpg за вказівкою користувача CommonsDelinker. Прич... |
Mohuta (обговорення | внесок) |
||
Рядок 10:
* '''Гетеросексуальна чоловіча проституція''' — чоловік отримує гроші за підтримку стосунків з жінкою (такого чоловіка називають [[жиголо]] (джиґоло) або [[альфонс]]). Така форма проституції з'явилася в [[романські країни|романських країнах]]. Ззовні вона відрізняється від традиційної «жіночої» проституції, коли клієнт просто платить за певні визначені послуги деяку суму грошей.
== Дискусія з приводу легалізації проституції ==
Противники легалізації проституції, зазвичай, аргументують свою позицію тим, що проституція суперечить нормам моралі і релігії, розбещує молодь і сприяє поширенню венеричних та інфекційних захворювань. Легалізація проституції, на їхню думку, не приведе ні до чого хорошого, оскільки проститутки як працювали в тіні так і працюватимуть, аби не платити податки. Легалізація проституції призведе до того, що все більше і більше жінок, бажатимуть займатися нею. Доступність сексу призведе до розкладання інституту сім’ї, оскільки багато чоловіків, отримавши змогу законно скористатися послугами повії перестануть добиватися жінок і не відчуватимуть потреби в одруженні, а ті, що вже одружені, отримають змогу зраджуватимуть своїм дружинам із проститутками. Крім того проституція принижує гідність жінки, виставляє її як річ, єдиним призначенням якої є задоволення базових потреб. Проститутки сприймаються набагато нижче в соціальному плані ніж інші жінки, являються маргінальними, що веде до утворення стійких стереотипів (і як наслідок - до дискримінації). Жінки, що займаються проституцією не схвалюються суспільством (внаслідок девіантної поведінки), це в цілому принижує значимість жінки як особистості.
Прихильники же легалізації стверджують, що норми моралі є відносними. В ряді культур проституція є нормою і що жодна людина, як і жодна релігія не вправі навязувати іншим людям своє бачення добра і зла. Коротко їхню позицію можна охарактеризувати формулою: не подобається проституція - не займатеся/не користуйтеся нею, але не вказуйте іншим, що їм можна робити, а що не можна. Стосовно поширенню венеричних хвороб, то легалізація проституції, на думку прихильників легалізації, навпаки запобігатиме цьому, оскільки дозволить здійснювати над проститутками медичний нагляд і контроль, вчасно виявляти хворих. Проституткам у яких буде виявлено ВІЛ та інші невиліковні заразні захворювання буде заборонено займатися проституцією, крім випадків коли їхнім клієнтам було поставлено точно такий само діагноз. Таким чином внаслідок легалізації легальні проститутки стануть значно "безпечніші" їхніх нелегальних колег. Крім того, більшість проституток, як і їх клієнтів, чітко розуміють ризик зараження, тому приділяють багато уваги особистій безпеці, в той час як люди, які займаються сексом по дружбі чи з любові просто вірять, що їхній партнер здоровий і доволі часто нехтують презервативами. В середньому проститутки значно інформованіші стосовно хвороб, способах їх профілактики і лікування, ніж звичайні жінки. А стосовно того, що проститутки і далі працюватимуть в тіні, то прихильники легалізації зазвичай зсилаються на те, що у будь-якій сфері бізнесу є свій тіньовий ринок, але це не привід забороняти увесь бізнес як такий. Крім того бодай частковий контроль над проституцією все ж краще ніж його повна відсутність. Важливим моментом є також те, що клієнти отримають змогу обирати, користуватися їм послугами легальних і перевіриних проституток, чи нелегальних і неперевірених. Зрештою нелегальна проституція, якщо правильно все облаштувати, програє нелегальній проституції в конкурентній боротьбі. Твердження, що від легалізації проституції кількість проституток зросте є жінконенависницьким по своїй сутті, оскільки припускає, що всі жінки є схильними до проституції і не займаються нею винятково через наявність заборони. Легалізація не призведе до зростання кількості проституток, точно так само, як криміналізація не призвела до їх скорочення. Доступність сексу не призведе до розкладання інституту сім’ї, оскільки секс за гроші не зможе компенсувати потребу в любові, ласці, сімейному теплі, дітях. Розкладанню інституту сім’ї швидше сприяє думка, що єдиною причиною для укладання шлюбу є необхідність задоволення винятково сексуальних потреб. Така позиція знецінює саму ідею сім’ї і шлюбу. Крім того багато чоловіків через ті чи інші фізичні і розумові вади просто не здатні добитися жінки будь-яким іншим способом. Відсутність сексуального досвіду може негативно сказатися на їхньому психічному самопочутті, призвести до появи і загострення психічних розладів, а в деяких випадках і підштовнухти до скоєння ряду сексуальних злочинів і замахів на них, в тому числі і стосовно дітей. В таких випадках проституція може відігравати роль своєрідного катарсису, надаючи змогу морально і психічно нестійким чоловікам своєчасно "випускати пар" і тим самим врятувати від сексуального насилля, якщо не всіх жінок, то бодай частину із них. Подружня невірність аж ніяк не залежить від легалізації чи криміналізації проституції. Схильні до зради чоловіки зраджуватимуть своїм дружинам із коханками, а не схильні до зради як не зраджували так і не зраджуватимуть. Крім того чоловіки, які зраджують своїм дружинам із проститутками, зазвичай не кидають їх заради проституток, як це часто буває, коли предметом їхньої зради є коханка. Таким чином наявність у схильних до зради чоловіків "законної альтернативи" коханкам, в деяких випадках навіть запобігатиме розпаданню сімей і шлюбів. Заборона проституції принижує значення жінки як особистості, оскільки опосередковано розглядає жінку в цілому, а не її тіло (як це роблять прихильники легалізації) як річ, оскільки заборонити комусь розпоряджатися чимось значить розпорядитися цим замість неї. В даному випадку заборонити жінкам розпоряджатися своїм тілом значить знехтувати їхнім правом самим розпоряджатися ним. Жінка за таким підходом виступає не суб’єктом права на своє тіло, а його об’єктом, внаслідок чого може бути розглянута як річ. Девіантна поведінка повій може бути зведена до мінімуму шляхом законодавчого врегулювання професійної етики проституток, введення санкцій за порушення встановлених державою етичних норм і приписів. Внаслідок цього стереотипне бачення проституток відійде у минуле і як наслідок знизиться рівень дискримінації. Поняття ганебності тієї чи іншої професії є відносним. Для багатьох людей ганебною є робота асенізатора чи двірника, але це не значить, що асенізаторів чи двірників слід заборонити. Що дійсно принижує гідність жінки так це думка про те, що їй можна вказувати чим їй можна займатися, а чим не можна, не даючись їй розпоряджатися своїм тілом, розпоряджаючись її тілом замість неї.
== Дитяча проституція ==
| |||
