Ґенезій Віомар: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
G.Tuono (обговорення | внесок) |
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
|місце_проживання = [[Монастир Христа Царя (Рим)]]
|інші_імена =
|зображення = Patriarx Sviatoslav i o. Genesio.JPG
|розмір_зображення =
|ім'я_при_народженні =
|дата_народження = 7.
|місце_народження = Ріо Прето, [[Бразилія]]
|дата_смерті =
Рядок 34:
== Життєпис ==
▲[[Файл:Patriarx Sviatoslav i o. Genesio.JPG|міні|праворуч|270пкс|[[Собор Святого Петра]], Ватикан, 25 листопада 2013 р. Блаженнійший [[Святослав (Шевчук)|Святослав Шевчук]] і о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ]]
Народився як первісток з 12-ти дітей у сім'ї Володимира і Стефанії з роду Пєлак у бразилійському селі Ріо Прето, поблизу міста [[Прудентополіс]] (штат [[Парана (штат)|Парана]]), яке сьогодні здебільшого заселене українцями. Його першою мовою була українська.
Спершу навчався у початковій школі у рідному селі, потім у державній школі під проводом [[Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії|сестер Служебниць]] в селі Маркондес. З 1969 р. до 1973 р. вчився у василіянській малій семінарії Святого Йосифа в Прудентополісі. 16 січня 1974 р. розпочав [[новіціят]] у Чині отців Василіян у містечку
22 січня 1976 р. склав тимчасову монашу професію і продовжив гуманістичні і філософські студії в монастирі Святого Василія Великого ([[Куритиба]]). Після філософії (1979—1981 рр.) настоятелі вислали його на богословські студії до Папського університету Святого Ансельма в Римі. Проживаючи в [[Монастир Христа Царя (Рим)|монастирі Головної управи]] Василіянського чину, брат Ґенезій 11 липня 1982 р. склав торжественну професію вічних обітів. Його богословські студії тісно перепліталися з працею в українській секції «Радіо Ватикан», бо на той час майже не було можливості запросити редактора чи фахівця з української мови з [[Україна|України]] чи, навіть, з діаспори. Таким чином він співпрацював з українською радіоредакцією впродовж тринадцяти років і ця праця дала йому нагоду ще більше пізнати Україну і [[Українська греко-католицька церква|Українську Греко-Католицьку Церкву]]. 29 квітня 1984 р. брат Ґенезій отримав дияконські свячення з рук архієпископа [[Мирослав (Марусин)|Мирослава Марусина]] і по завершенні богословських студій, повернувся до Бразилії, щоб прийняти священиче рукоположення. Висвятив його єпископ Куритибський УГКЦ [[Єфрем (Кривий)|Єфрем Кривий]], ЧСВВ 15 липня 1984 р. у м. Прудентополіс. По свяченнях о. Ґенезій повернувся до Риму, де продовжував працювати в українській секції «Радіо Ватикан», виконував обов'язки віце-ректора та економа [[Українська папська колегія святого Йосафата|Української Папської Колегії Святого Йосафата]] (1986—1991, 1993—1994), студіював східні церковні науки та історію Церкви в [[Папський східний інститут|Папському Східному Інституті]] (1990—1991), був ректором [[Українська папська колегія святого Йосафата|Української Папської Колегії Святого Йосафата]] (1994—2009). Крім того, отець Ґенезій також виконував відповідальні уряди у Василіянському чині: вісім років був Генеральним Вікарієм Чину (2000—2008), а з 8 лютого 2012 р. ― Протоігуменом Провінції Святого Йосифа в Бразилії<ref>[http://osbm.info/?p=6839 Біографічна довідка]</ref>.
| |||