Вікіпедія

Орден Кутузова: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 8:
|ЗображенняСтрічка3ст = Order kutuzov3 rib.png
|Розмір зображення = 150px
|OriginalName = ''Орден Кутузова''
|Девіз =
|Країна = [[СРСР]]
|Тип = [[Орден (нагорода)|Орден]]
|КомуВручається = [[командир]]иам Червоної Армії
|ПідставиНагородження =
|Статус = вручаєтьсяіснує в РосіїРосійської Федерації
|Параметри = 42,0±1,8 г / 37,3±1,7 г / 26,2±1,5 г
|ДатаЗаснування = [[29 липня]] [[1942]]
|ПершеНагородження = [[28 січня]] 1943
|ОстаннєНагородження =
|Кількість = 7329
|СтаршаНагорода = орден Суворова
|МолодшаНагорода = Орден Богдана Хмельницького
|Відповідає =
}}
Рядок 55:
 
Срібного вмісту в ордені третього ступеня - 24,189±1.369 г. Загальна вага ордена – 26,2±1,5 г.
 
 
== Історія ордену ==
 
Орден Кутузова - другий після ордену Суворова по порядку заснування та старшинства “'''''полководницький'''''” орден. Це - єдиний радянський орден, різні ступені якого засновувалися в різний час.<br/>
 
Указом від 8 лютого 1943 року додатково був введений III ступінь орденаордену Кутузова, що привело його у відповідність з орденом Суворова по посадах нагороджуваних. На відміну від ордену Суворова, орден Кутузова мав більш “оборонний” і “штабний” характер, що відображалося в його [[Статут]]і. Знаменно, що введений він був указом від [[29 липня]] 1942 року, наступного дня після підписання знаменитого наказу [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] № 226 від [[28 липня]] 1942 року, відомого у військах, як наказ “''Ні кроку назад!''”.<br/>
Рішення про створення полководницьких орденів Суворова, Кутузова і [[Олександр Невський|Олександра Невського]] було прийняте на початку червня 1942 року. Розробкою ескізів нових орденів займався Технічний комітет Головного Інтендантського управління Червоної Армії. У конкурсі на створення проекту орденів брали участь [[художник]]и Телятников І.С., Дмитриєв С.І., Москальов Н.І., Кузнєцов О.і., Каретников Н.О. та інші.<br/>▼
 
▲Рішення про створення полководницьких орденів Суворова, Кутузова і [[Олександр Невський|Олександра Невського]] було прийняте на початку червня 1942 року. Розробкою ескізів нових орденів займався Технічний комітет Головного Інтендантського управління Червоної Армії. У конкурсі на створення проекту орденів брали участь [[художник]]и Телятников І.С., Дмитриєв С.І., Москальов Н.І., Кузнєцов О.іІ., Каретников Н.О. та інші.<br/>
 
У результаті, [[13 липня]] 1942 року приймальною комісією був затверджений проект художника Москальова Н.І., майбутнього творця проектів [[орден Богдана Хмельницького (СРСР)|орденів Богдана Хмельницького]] і [[Орден Слави|Слави]], а також медалей за звільнення міст.
 
== Кавалери ордену==
 
Першими кавалерами '''ордену Кутузова I ступеня''' Указом Президії Верховної Ради СРСР від [[28 січня]] 1943 року стали 17 воєначальників. Ордена отримали командувач [[Закавказський фронт|Закавказьким фронтом]] [[генерал армії (СРСР)|генерал армії]] Тюленев І.В. (за звільнення [[Північний Кавказ|Північного Кавказу]]) та командувач [[Калінінський фронт|Калінінським фронтом]] [[генерал-полковник]] Пуркаев М.А. (за звільнення [[Великі Луки|Великих Лук]]); заступник командувача [[Південний фронт|Південним фронтом]] [[генерал-лейтенант]] Захаров Г.Ф. і начальник штабу [[Донськой фронт|Донського фронту]] генерал-лейтенант Малінін М.С.; командувачі арміями генерал-лейтенанти Галанін І.В., Галицький К.Н. ([[генерал-майор]]), Громадін М.С., Духанов М.П. (генерал-майор), Жадов А.С., Федюнинський І.І. та інші. Майже всі удостоїлися нагород за проведення операцій в районі [[Сталінград]]у.<br/>
 
Знак №1 ордену Кутузова I ступеня отримав командувач 24-ою Армією Донського фронту генерал-лейтенант Галанін І.В. за [[Бій|бої]] під Сталінградом. Пізніше Галанін став кавалером двох орденів Кутузова I ступені. Деякі радянські воєначальники були удостоєні нагородження орденом Кутузова I ступеня двічі і навіть тричі.<br/>
 
Трьома орденами Кутузова I ступеня було нагороджено п'ять чоловік: [[Маршал Радянського Союзу]] [[Соколовський Василь Данилович|Соколовський В.Д.]] (він же був кавалером трьох орденів Суворова I ступені), генерал-полковник Коротеєв К.А., генерал-полковник Штиков Т.Ф., генерал-полковник [[Авіація|авіації]] Нікітін А.В., генерал-майор Владимирський О.В.<br/>
Єдиним [[адмірал]]ом, удостоєним ордену Кутузова I ступеня, став [[Горшков Сергій Георгійович |Горшков С.Г.]]
 
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 січня 1943 року четверо командирів було нагороджено '''орденом Кутузова II ступеня''': генерал-лейтенант Герасименко В.Ф., генерал-майори Козлов П.М., Мельник К.С. і Селиванов А.Г.<br/>
Знак ордену Кутузова II ступеня №1 вручили командирові 13-ої гвардійської дивізії генерал-майорові [[Родимцев Олександр Ілліч|Родимцеву О.І.]]<br/>.
 
Першим кавалером '''ордена Кутузова III ступеню''' став [[майор]] Губин М.П., нагороджений [[7 серпня]] 1943 року.<br/>
Орден Кутузова III ступеня №1 отримав, згідно Указу ПВС СРСР від 21 вересня 1943 року, [[полковник]] Михайло Тимофійович Парфенов, начальник штабу [[Артилерія|артилерії]] однієї з армій, що діяли на [[Курська битва|Курському напрямку]].
 
Більше 100 офіцерів іноземних армій було нагороджено орденом Кутузова різних ступенів. Тільки першим ступенем ордена було відмічено близько 20 [[воєначальник]]ів дружних армій: [[генерал армії США|генерал армії]] [[Бредли Омар|О. Бредли]] ([[США]]), [[віце-адмірал]] Г. Хьюітт (США), [[генерал]] Г. Крирар ([[Канада]]), головний маршал авіації Меллорі ([[Великобританія]]) та інші.<br/>
 
За допомогу Радянській Армії в розгромі [[Японія|японських]] мілітаристів літом 1945 року і уміле керівництво бойовими операціями [[Монголія|монгольської]] армії, заступник головнокомандуючого монгольською народною армією [[Цеденбал Юмжагийн|Ю. Цеденбал]] був удостоєний ордену Кутузова I ступеня ([[головнокомандувач]], [[маршал]] [[Чойбалсан Хорлогийн|Х. Чойбалсан]] був нагороджений орденом Суворова I ступені).<br/>
Відомі випадки повторного нагородження іноземних офіцерів орденом Кутузова. [[Генерал броні]] [[Військо польске|Войська Польського]] Пігаревич В.А. був нагороджений двома орденами Кутузова II ступеня.<br/>▼
 
Всього орденом Кутузова I ступеня було проведено 675 нагороджень.<br/>▼
▲Відомі випадки повторного нагородження іноземних офіцерів орденом Кутузова. [[Генерал броні]] [[Військо польске|Войська Польського]] Пігаревич В.А. був нагороджений двома орденами Кутузова II ступеня.<br/>
Орденом Кутузова II ступеня - 3326 нагороджень (зокрема 530 з'єднань і частин).<br/>▼
 
▲Всього орденом Кутузова I ступеня було проведено 675 нагороджень.<br/>
 
▲Орденом Кутузова II ступеня - 3326 нагороджень (зокрема 530 з'єднань і частин).<br/>
 
Орденом Кутузова III ступеня - 3328 нагороджень (зокрема 1060 з'єднань і частин).
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Орден_Кутузова