Олійник Борис Ілліч: відмінності між версіями

Після неодноразового перебування на фронтах Боснії-Герцеговини написав есе «Хто і з якою метою сатанізує сербів?», яке було надруковане в Югославії окремою книгою українською і сербською мовами. Коли розпочались бомбардування, прибув до Югославії. Написав есе «Хто наступний?».      

 

"Я за розвій усіх мов усіх народів, які діють в Україні. Але мову титульної нації, котра дала ім'я державі, її громадянам, мають знати усі. Ніхто не вимагає від усіх поспіль знати її в обсязі вчителя-філолога. Але вміти читати, розуміти і мати змогу порозумітися – це ж природно! Чи, може, одну з найбагатших слов'янських мов – українську, котру понад сотню разів забороняли, хтось і досі вважає "нарєчієм"? Тоді нам не по дорозі. І прислухайтесь до нашої доморослої російської мови. Це все ж "перевод с молорусского на еще менее русский". Найдошкульнішого удару завдала наша фракція усій Компартії, проголосувавши проти обов'язкового вивчення української мови. Ви можете собі уявити, щоб, приміром, Зюганов виступив проти обов'язкового вивчення російської мови? А ми після цього претендуємо на об'єднуючу роль усього суспільства!", – цитату взято з книжки історика [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ігоря Шарова] [http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=914680 100 сучасників: роздуми про Україну].