Миколаївський південноросійський робітничий союз: відмінності між версіями

Заснований навесні 1897 року в Миколаєві. Об'єднував 9 робітничих гуртків, до яких входило понад 250 фабрично-заводських робітників[[робітник]]ів міста. Організаторами й керівниками Миколаївського «Південноросійського робітничого союзу» були Роман Коротков та Іван Мухін. У союз входили брати Ілля та Григорій Соколовські, сестри Марія та [[Соколовська Олександра Львівна|Олександра Соколовська]] (згодом дружина [[Троцький Лев Давидович|Льва Троцького]]), Нестеренко, [[Троцький Лев Давидович|Лев Бронштейн]] та інші. Невдовзі провідну роль в ньому почав відігравати молодий, 17-річний Лев Бронштейн, що згодом став всесвітньовідомим під [[псевдонім]]ом «Троцький». На той час він мав інший псевдонім — «Львов». Бронштейн виступав перед робітниками на сходках, які проходили в [[Ліски (Vbrjkf]d)|Лісках]], у [[Спаськ (Миколаїв)|Спаському]] урочищі. Його гострі статті в газеті, а також написані ним [[прокламація|прокламації]] привертали увагу робітників, він користувався серед них популярністю.

«Союз» проводив [[пропаганда|пропагандистську]] й [[агітація|агітаційну]] роботу серед місцевизмісцевих робітників і водночас підтримував зв'язки з робітничими осередками [[Київ|Києва]], Катеринослава (нині місто [[Дніпро (місто)|Дніпро]]), [[Одеса|Одеси]] та інших міст [[Україна|України]], звідки одержував нелегальну літературу. При «Союзі» було створено [[Каса взаємодопомоги|касу для допомоги]] робітникам, що брали участь у [[страйк]]ах, діяла [[друкарня]], в якій було надруковано 10 [[Агітаційна листівка|листівок]] і 3 номери [[газета|газети]] «Наше дело». Все місто говорило про революціонерів, які наводнили своїми прокламаціями місто.

Вплив організації постійно розширювався. Їй пощастило встановити зв'язки із [[солдат]]ами 58-го піхотного полку й організувати там гурток.