Рифапентин: відмінності між версіями

'''РифапентинРифапенти́н'''&nbsp;— напівсинтетичний [[антибіотик]] з групи [[рифампіцинова група|рифампіцинових антибіотиків]] для [[пероральний прийом лікарських засобів|перорального застосування]]. Був синтезований у 1965 році та затверджений [[FDA]] для лікування [[туберкульоз]]у у 1998 році.<ref name="clinical-pharmacy.ru">http://clinical-pharmacy.ru/digest/new-lekarstva/5021-fda-odobrilo-preparat-priftin-rifapentin-dlya-lecheniya-latentnogo-tuberkuleza.html {{ref-ru}}</ref> У 2010 році [[Європейська комісія]] за поданням [[Європейське агентство з лікарських засобів|Європейського агентства з лікарських засобів]] присвоїла рифапентину статус [[орфанні препарати|орфанного препарату]], який надається лікарським засобам, що призначені для лікування важких інвалідизуючих або життєво-загрозливих захворювань. Цей статус було надано рифапентину у зв'язку із перевагами його застосування у комбінованому лікуванні туберкульозу у порівнянні із традиційним засобом із даної групи антибіотиків ([[рифампіцин]]ом)&nbsp;— тривалішому періоду напіввиведення та вищою інгібуючою активністю до збудника туберкульозу.<ref>http://www.sanofi.ua/l/ua/uk/download.jsp?file=87CE7BD9-AB86-4F11-8375-95EDDD7606BC.pdf</ref>

Рифапентин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність препарату складає 70&nbsp;%.Максимальна концентрація в крові досягається на протязі 5—6 годин. Рифапентин створює високі концентрації у більшості тканин та рідин організму. Невідомо, чи препарат проходить через [[гематоенцефалічний бар'єр]]. Рифапентин проходить через плацентарний бар'єр. Невідомо, чи виділяється препарат в грудне молоко, але під час прийому рифапентину грудне молоко може забарвлюватися в помаранчевий колір. Препарат добре проходить всередину клітин, що пояснює його високу активність проти [[мікобактерії|мікобактерій]]. Метаболізується рифапентин в печінці з утворенням активних метаболітів. Виводиться препарат з організму переважно з калом, частково з сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення рифапентину складає 12-14 годин, у хворих з [[печінкова недостатність|печінковою]] або [[ниркова недостатність|нирковою недостатністю]] цей час може збільшуватися.

Рифапентин застосовуєтьсязастосовують при [[туберкульоз]]і легень в складі комбінованої терапії. У 2014 році [[FDA]] схвалило застосування рифапентину ув комбінації з [[ізоніазид]]ом для лікування латентного туберкульозу ув хворихпацієнтів, старших за 2 роки.<ref name="clinical-pharmacy.ru"/>

При застосуванні рифапентину під час комбінованої терапії дуже рідко спостерігаютьсяспостерігають наступні побічні ефекти<ref>http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1937 {{ref-ru}}</ref>:

* [[Алергія|Алергічні реакції]]&nbsp;— висипання на шкірі, свербіж шкіри, [[кропив'янка (хвороба)|кропив'янка]], бронхоспазм, [[лихоманкагарячка]], [[анафілактичний шок]].

* З боку [[травна система|травної системи]]&nbsp;— [[нудота]], [[блювання]], [[діарея]], біль в животі, зміни смаку, [[Жовтяниця (медицина)|жовтяниця]], [[гепатит]], псевдомембранозний коліт, [[гастрит]], езофагіт, хейліт.

* Зміни в лабораторних аналізах&nbsp;— [[анемія]], [[гемолітична анемія]], [[лейкопенія]], протеїнурія, [[тромбоцитопенія]], [[еозинофілія]], підвищення рівняактивності [[трансферазиамінотрансферази|амінотрансфераз]] в крові, підвищення рівня [[сечова кислота|сечової кислоти]] в крові, гіпокаліємія, [[гіпоглікемія]], гіперкальціємія, підвищення рівня [[креатинін]]у таі [[сечовина|сечовини]] в крові.