Відмінності між версіями «Біляїв Володимир Іванович»

м
м
Така спрямованість художнього слова є властивою майже для всіх українських письменників західної діаспори: вони не хилились перед можновладцями, не творили угодницьку, брехливу літературу, що облудною павутиною обплітала народну свідомість в Україні протягом десятків років. Серед здобутків цих письменників живе і поетичне слово Володимира Івановича.
 
Збірка вибраних творів В. І. Біляєва «Осіння обнова» (http://vesna.org.ua/txt/biljajivv/osob/index.html) видана [[2001]] р. на батьківщині письменника, у Донецьку у видавництві «[[Східний видавничий дім]]» та [[Український культурологічний центр]]. Вона містить у собі найкращі, на думку автора, твори минулих літ, а також ті, що написані в останні роки. Згодом у цих же видавничих фундаціях побачили світ його книги «На неокраянім крилі» (2003) http://vesna.org.ua/txt/biljajivv/nakr.html, «Доля і шлях» (2005).
 
Вірші «Матері», «Мати», «Моїй матері», «Батьків гай», «Де рідний дім, де слід його?», «Донецька ніч» та ін. засвідчують палку любов письменника до найсвятішого на землі — до своїх батьків, до рідного краю, Батьківщини. А такі твори, як «Біля нагробка Євгена Маланюка», «На могилі Симона Петлюри», «На смерть Галини Журби» та «Івану Багряному» свідчать про високу повагу автора до видатних постатей нашого народу, до здобутків українського національного духу.
38 478

редагувань