Людовик XV: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Fessor (обговорення | внесок) оформлення |
||
Рядок 27:
В історію він увійшов як король-бабій. Справжню «славу» Людовику XV принесла [[маркіза де Помпадур]]. Віддаючи перевагу жінкам перед управлінням державою та військовою справою, він програв [[Семирічна війна|Семирічну війну]] (1756-1763), внаслідок чого Франція втратила низку колоній, зокрема Канаду й острови у Вест-Індії.
[[Файл:Philippe d'Orleans, regent, et Marie Madeleine de la Vieuville, Comtesse de Parabere (Jean-Baptiste Santerre).jpg|250px|thumb|Регент Філіп Орлеанський]]
Після смерті прадіда, [[Людовик XIV|Людовика XIV]], [[1 вересня]] [[1715]], Людовик вступив на престол у віці 5 років. Він взагалі не мав правити, тому що був лише четвертим в черзі на престол. Однак в 1711 році від [[Натуральна віспа|натуральної віспи]] помер його дід, єдиний законний син Людовика XIV [[Людовик Великий Дофін|Людовік «Великий Дофін»]], а на початку 1712 року від [[Кір|кору]] один за одним померли батьки маленького Людовика, герцогиня і герцог Бургундські, а потім і його старший 4-річний брат герцог Бретонський. Сам дворічний Людовик вижив лише завдяки наполегливості його виховательки, яка не дала лікарям застосувати до нього сильні [[кровопускання]], які занапастили його старшого брата.<br/> Людовик вступив на трон під опікою регента [[Філіпп II Орлеанський|Філіпа Орлеанського]], племінника покійного короля. Зовнішня політика останнього представляла реакцію проти напрямку і політики Людовіка XIV: укладено був союз з Англією, почата війна з Іспанією. Внутрішнє управління ознаменувалося фінансовими негараздами і введенням системи [[Джон Ло|Джона Ло]], яка потягнула за собою сильну економічну кризу. Тим часом молодий король виховувався під керівництвом [[єпископ Флері|єпископа Флері]], який піклувався лише про релігійний бік освіти підопічного, і [[Франсуа де Невіль Вільруа|маршала Вільруа]], який намагався прив'язати до себе учня, потураючи всім його примхам. У [[1723]] році Людовик був оголошений повнолітнім, але влада продовжувала залишатися в руках Філіпа Орлеанського, а по смерті останнього перейшла до герцогу Бурбону. Зважаючи на слабке здоров'я Людовика і побоювання, щоб у разі бездітної його смерті, його дядько, іспанський король [[Філіп V]] не виявив претензії на французький престол, герцог Бурбон поспішив одружити короля на [[Марія Лещинська|Марії Лещинській]], доньці екс-короля Польщі [[Станіслав Лещинський|Станіслава]].
== Уряд кардинала Флері ==
[[Файл:Cardinal Fleury.jpg|250px|thumb|right|[[Кардинал Флері]]]]
У 1726 році король оголосив, що він бере кермо влади в свої руки, але насправді влада перейшла до кардинала [[Андре-Еркюль де Флері|Флері]], який керував країною до своєї смерті в 1743 році, намагаючись заглушити в Людовіку всяке бажання займатися політикою.
Рядок 38:
== Самостійне правління. Спроба реформ ==
[[Файл:François Boucher 019.jpg|250px|thumb|[[Маркіза де Помпадур]]]]
Кардинал Флері помер на початку війни, і король, знову заявивши про свій намір самостійно керувати державою, нікого не призначив першим міністром. Зважаючи на нездатність Людовика займатися справами, це призвело до повної анархії: кожен з міністрів управляв своїм міністерством незалежно від товаришів і вселяв государю найбільш суперечливі рішення. Сам король вів життя деспота, спочатку підкоряючись різним коханкам, а з 1745 року потрапив цілком під вплив [[Маркіза де Помпадур|маркізи де Помпадур]]. Більшість паризького населення вороже ставилося до короля.
|