Бардіж Кіндрат Лукич: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 41:
Прибувши на Кубань, Бардіж змінив своє ставлення до царату та Російської імперії, вийшов з партії кадетів та став прихильником ідеї Соборності земель України, за що викликав ненависть до себе з боку російських сил та більшовиків.
Більшовицький історик Кубані [[Ладоха Григорій Васильович|Г. Ладоха]] в середині 20-х років писав: {{цитата|''Бардіж — самозакоханий та прозірливий політичний діяч. Будучи козаком та великим землевласником, крім того, він був ще й заурядним буржуазним ділягою. Засобами думських зв'язків він виклопотав собі посаду комісара Тимчасового уряду на Кубані. Розтікаючись медовими промовами та зверненнями, він одразу повів таку архібуржуазну бюрократичну лінію, що викликав навіть протести своїх політичних однодумців… Вся наступна діяльність цього ланцюгового пса буржуазного ладу при всій своїй топорності відрізнялася витримкою…''}}
Бардіж був ініціатором проведення у [[Катеринодар]]і у березні [[1917]] року козацької маніфестації під синьо-жовтими прапорами, а 2 червня — антиленінської демонстрації у місті. [[Ян Полуян]], один з більшовицьких керівників у Катеринодарі, вважав Бардіжа своїм ворогом номер один. Восени 1917 року українці висували Бардіжа на посаду [[Кубанський військовий отаман|Кубанського Військового Отамана]], але через непорозуміння між українцями було обрано Філімонова О. П.
| |||