Хоронім: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
виправлено закінчення родового відмінка, оформлення
Рядок 1:
'''ХоронімХоро́нім''' (від {{lang-el|όpος}} — «межовий знак», «[[межа]]», «границя», «рубіж», «[[кордон]]» та+ {{lang-el|ὄνομα}} — «[[ім'я]]», «назва») — назва власних [[Територія|теренів]], що мають певні межі: невеликий простір ([[Лука (рослинність)|луг]], [[ліс]], міський [[район]] або [[мікрорайон]]), [[історична область]], [[Адміністративно-територіальний устрій|адміністративний район]] або [[країна]]; окремий випадок [[топонім]]уа.
 
''Хороніми'' поділяються на<br/>
* [[Географія|географічні]] (природні)&nbsp;— назви природно-[[ландшафт]]них областей, такі як [[Надсяння]], [[Наддністрянщина]], [[Біловезька пуща]], і
* адміністративні&nbsp;— назви [[Адміністративно-територіальна одиниця|адміністративно-територіальних одиниць]], такі як [[Краснодарський край]], [[Воронезька область]], [[Курська область]]<ref>''Helmut Jachnow''. Handbuch der sprachwissenschaftlichen Russistik und ihrer Grenzdisziplinen. // Harrassowitz, O. 1999. (стор. 371–372371—372) {{ref-de}}</ref>.
 
'''Внутрішньоміськийхоронім''Внутрішньоміський''''' ''хоронім''&nbsp;— власне це назва частини території [[Місто|міста]]: району, [[Квартал (територія)|кварталу]], [[парк]]у тощо. ''Наприклад'', [[Глибочиця (Київ)|Глибочиця]], [[Дарниця]], [[Поділ]]. Внутріміський ''хоронім'' може розглядатися одночасно як окремий випадок [[урбанонім]]ів; при цьому назви міських [[Майдан (архітектура)|площ]] і [[Ринок|ринків]] виділяються в окрему категорію&nbsp;— ''агороніми''<ref>«Актуальные проблемы общего и регионального языкознания: материалы Всероссийской научной конференции 28 октября 2008 года», I.&nbsp;— г. Уфа: Издательство БГПУ. (с. 201) {{ref-ru}}</ref>.
 
'''''Мікрохоронім'''''&nbsp;— назва [[Природа|природного]] або створеного [[Людина розумна|людиною]] об'єкту малого розміру і виключно локального значення ([[урочище]], [[Господарство|господарське]] [[угіддя]]).
 
''Хороніми'' можуть походити від інших [[топонім]]ів (від [[гідронім]]уа [[Глибочиця (річка)|Глибочиця]]&nbsp;— внутріміський ''хоронім'' [[Глибочиця (Київ)|Глибочиця]]<ref>''А.&nbsp;М.&nbsp;Мезенко''. «Имя внутригородского объекта в истории». // изд. «Вышэйшая школа», 2003 г. {{ref-ru}}</ref>), так і служити основою для інших [[топонім]]ів (від назви [[Урочище|урочища]] «[[Дарниця]]»&nbsp;— назва [[Дарниця (річка)|річки «Дарниця»]], від [[яр]]у «[[Сирець]]»&nbsp;— назва [[Сирець (річка)|річки «Сирець»]]<ref name="Луценко">''Н.&nbsp;А.&nbsp;Луценко.'' «Язык, стиль, культура». // Донгу, 1992 г. стр. 15-17 {{ref-ru}}</ref>). Основою для ''хороніму'' можуть служити не тільки [[топонім]]и. Наприклад, ''хороніми'' є назвами великих [[Область|областей]] та [[Країна|країн]], і нерідко походять від [[етнонім]]ів (''наприклад''&nbsp;— [[Галлія]], [[Русь]]).
 
''Хоронім'' може свідчити про особливості [[ландшафт]]у та природного середовища<ref>Naturraumeinheiten, Landschaftsfunktionen und Leitbilder am Beispiel von Sachsen. // Deutsche Akademie für Landeskunde, 2002. (стор. 63-64) {{ref-de}}</ref>, і про особливості заселення та [[історія|історію]] [[Край|краю]]<ref name="Луценко"/>.
 
== Див. також ==