Бачинський Лев Васильович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Glovacki (обговорення | внесок)
із вікіданих з джерелом
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3:
| оригінал імені =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| псевдонім =
| прізвисько =
| зображення = Bachyns'ky Lev.jpg
| розмір_зображення = 280 пкс
Рядок 16 ⟶ 14:
| підданство =
| національність = [[українці|українець]]
| Alma_mater = університет
| відомий_(відома) = [[віце-президент]] [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|Національної Ради]] [[ЗУНР]]
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = український галицький [[адвокат]], громадсько-політичний діяч
| титул = доктор права
| посада =
| військове звання =
| платня =
| термін =
Рядок 29 ⟶ 26:
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| батько = Василь Бачинський
| матір =
| рід = [[Бачинські]]
| родичі =
| дружина =
| чоловік =
| діти =
| підпис =
Рядок 40 ⟶ 36:
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб = POL COA Sas I.svg
| підпис_герба = Варіант гербу Сас
}}
{{othernames|Бачинський}}
'''Лев Васи́льович Бачи́нський ''' гербу [[Сас (герб)|Сас]]<ref>[https://www.irbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Firbis_nbuv%2Fcgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF%2Fubi_1999_2_37.pdf&ei=-985VZfqMcOUsAHi54DwDg&usg=AFQjCNFB3oa-IRzrpPz1XhDfigP9eCBB8g&sig2=yFFLdCFcW5JOHe7M2iXKCg&bvm=bv.91427555,d.bGg III. Біографічні та генеалогічні розвідки: Олександр та Євген Бачинські]</ref> ({{н.}} 14 (?15) липня [[1872]], село [[Серафинці]], тепер [[КоролівствоГороденківський Галичини ірайон|Городенківського Володимиріїрайону]], [[АвстроІвано-УгорськаФранківська імперіяобласть]], тепер [[Городенківський район]], [[Івано-Франківська областьУкраїна]]&nbsp;— {{Пом}} [[12 квітня]] [[1930]], [[Відень]] (або: 11 квітня, Грімменштайн<ref name="ПГ1">''Гуцал П., Матейко Р.'' Бачинський Лев Васильович…&nbsp;— С. 91.</ref>))&nbsp;— український галицький [[адвокат]], громадсько-політичний діяч. Голова [[Українська радикальна партія 1890|Української радикальної партії]] ([[1918]]–[[1930]]), посол до [[Райхсрат|австрійського парламенту]] ([[1907]]–[[1918]]) та до [[Сейм Республіки Польща|Сейму ІІ Речі Посполитої]] (1928–19301928—1930). У період [[ЗУНР]]&nbsp;— [[комісар]] Станіславського повіту, потім&nbsp;— [[віце-президент]] [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|Національної Ради]] [[ЗУНР]].
 
== Життєпис ==
Народився 14 (?15) липня [[1872]] року в селі [[Серафинці]] на Городенківщині ([[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австро-Угорська імперія]], нині тепер [[Городенківський район|Городенківського району]], [[Івано-Франківська область]], [[Україна]]) у багатодітній родині директора народної школи. Після закінчення сільської школи навчався у [[Коломийська гімназія|Коломийській гімназії]], де був одним з найактивніших учасників нелегального гуртка молоді. Після закінчення [[1891]] року гімназії вступив на юридичний факультет [[Чернівецький університет|Чернівецького університету]].
 
Не маючи змоги стаціонарно продовжувати освіту в університеті, студент-заочник юридичного факультету влаштувався на службу в адвокатській канцелярії [[Окуневський Теофіл|Теофіла Окуневського]] в [[Городенка|Городенці]]. На цьому терені молодий Бачинський розгорнув громадсько-культурну діяльність, став підпорою молодого радикального руху на Городенківщині, заснував економічно-політичні товариства.
Рядок 55 ⟶ 49:
У середині 90-х років Лев Бачинський заочно здобув вищу освіту, став доктором права, увійшов до числа найактивніших діячів радикальної партії. 1897 року (під час виборів) був арештований, засуджений до 14 діб арешту (відбував у [[Тернопіль|Тернополі]]<ref name="ПГ1">''Гуцал П., Матейко Р.'' Бачинський Лев Васильович… С. 91</ref>). На VII з'їзді партії у липні 1898&nbsp;р. Бачинського обрали до її головного правління&nbsp;— разом з [[Іван Франко|Іваном Франком]], Михайлом Павликом, Северином Даниловичем, [[Думка Павло|Павлом Думкою]]. З цього часу його життя нерозривно пов'язане з організаційною розбудовою радикального руху в [[Галичина|Галичині]].
 
На початку 1900-років зі Снятинщини Лев Бачинський переїхав на [[Бойківщина|Бойківщину]]: спочатку працював ву [[Калуш]]і (канцелярія Андрія Коса), потім переїхав до [[Стрий|Стрия]], де, як згадує в автобіографії «брав активну участь у всіх зборах… скликав радикальні віча». Тут він ще більше віддається політичній і громадській діяльності, здобуває широкий авторитет серед своїх виборців, які 1907 року при підтримці демократичних сил обрали його депутатом від Станіславівського округу. Як депутат Лев Бачинський був відомий своєю принциповістю і витривалістю у політичних дискусіях. Так, 13-14 червня 1912 року він 13 годин без перерви виголошував опозиційну антиурядову промову. Йшлося про те, щоб заблокувати величезний військовий бюджет, який уряд намагався затвердити в парламенті.
 
У період Першої світової війни піклувався за долю переселенців, вивезених з рідного краю до таборів, звертає увагу урядових органів на тяжке соціальне становище людей, які змушені були залишити Україну. Живучи у Відні, співпрацював з такими діячами, як [[Микола Ганкевич]], [[Кость Левицький]], [[Євген Петрушевич]], В.Дорошенко, [[Микола Лагодинський]]. Член [[Загальна українська рада|Загальної Української Ради]] з 5 травня 1915 року.
Рядок 62 ⟶ 56:
 
== Утворення ЗУНР ==
[[Файл:Надгробок Л.Бачинського.JPG|міні|праворуч|160пкс|Надгробок Л.Бачинського. Фасад]] [[Файл:Надгробок Л. Бачинського 1.JPG|міні|праворуч|160пкс|Надгробок Л. Бачинського. Вигляд збоку]]
[[1918]] року розпалася [[Австро-Угорська імперія]]. [[18 жовтня]] у Львові зібралася Українська Національна Рада, яка проголосила утворення Української держави (згодом&nbsp;— ЗУНР).
 
Був [[повіт]]овим [[комісар]]ом [[Івано-Франківськ|Станіславова]]. 3 січня 1919&nbsp;р. на першій сесії УНРади Л.Бачинський був обраний заступником президента Ради [[Євген Петрушевич|Євгена Петрушевича]] і членом правління. Таким чином він, голова радикальної партії, взяв на себе і свою партію співвідповідальність за діяльність уряду молодої держави. 3-го січня 1919 року сесія ЗУНР ухвалила Закон про Злуку двох частин України в єдину державу, при збереженні автономії ЗУНР. Всі ці заходи теоретично і практично розроблялися при найактивнішій участі Лева Бачинського.
 
На 22 січня в складі 65 чоловік до [[Київ|Києва]] приїхала делегація ЗУНР на чолі з Левом Бачинським. На цей день призначено урочисту подію&nbsp;— [[Акт Злуки|Злуку двох частин України]] в одну соборну державу. На площу біля Софії прийшли члени Директорії на чолі з її головою В. Винниченком і делегація від ЗУНР з віце-президентом західних областей Л. Бачинським. Цього дня він виступив із вражаючою урочистою промовою.
 
Сповнивши свою місію, Бачинський разом з делегацією повернувся до Станіславова. Його проект земельної реформи ліг в основу закону уряду УНР, прийнятого 1919&nbsp;р. До останніх своїх днів Л. Бачинський стояв на чолі Української соціалістичної радикальної партії.
 
Після окупації Галичини Польщею займався правничою діяльністю в Станіславові. Був пов'язаний з рухом українських лівих: [[1 лютого]] [[1925]]&nbsp;р. в Станіславові відбувся з'їзд Української республіканської партії (УРП), головою партії обрано Л.Бачинського. В 1928 був арештований польською владою, хоч офіціально подано, що помилково, згодом перед ним вибачились та відпустили. В 1928–19301928—1930 роках був послом до польського Сейму від Станіславівського округу.
 
Через хворобу змушений був виїхати на лікування до Австрії. 19 квітня 1930&nbsp;р. газета «Громадський голос» сповістила сумну новину про те, що у Відні "по тяжкій недузі на 58 році життя помер Лев Бачинський, життя якого кличе до нас словами Великого Генія трудящих мас нації Т.Шевченка&nbsp;— «Борітеся&nbsp;— поборете!»