Бачинський Лев Васильович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
із вікіданих з джерелом |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
| оригінал імені =
| місце_проживання =
| псевдонім =
| зображення = Bachyns'ky Lev.jpg
| розмір_зображення = 280 пкс
Рядок 16 ⟶ 14:
| підданство =
| національність = [[українці|українець]]
| Alma_mater = університет
| відомий_(відома) = [[віце-президент]] [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|Національної Ради]] [[ЗУНР]]
| рід_діяльності = український галицький [[адвокат]], громадсько-політичний діяч
| титул = доктор права
| посада =
| платня =
| термін =
Рядок 29 ⟶ 26:
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| батько = Василь Бачинський
| матір =
| рід = [[Бачинські]]
| родичі =
| дружина =
| діти =
| підпис =
Рядок 40 ⟶ 36:
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| герб = POL COA Sas I.svg
| підпис_герба = Варіант гербу Сас
}}
{{othernames|Бачинський}}
'''Лев Васи́льович Бачи́нський ''' гербу [[Сас (герб)|Сас]]<ref>[https://www.irbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Firbis_nbuv%2Fcgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF%2Fubi_1999_2_37.pdf&ei=-985VZfqMcOUsAHi54DwDg&usg=AFQjCNFB3oa-IRzrpPz1XhDfigP9eCBB8g&sig2=yFFLdCFcW5JOHe7M2iXKCg&bvm=bv.91427555,d.bGg III. Біографічні та генеалогічні розвідки: Олександр та Євген Бачинські]</ref> (
== Життєпис ==
Народився 14 (?15) липня [[1872]] року в селі [[Серафинці]] на Городенківщині ([[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австро-Угорська імперія]], нині тепер [[Городенківський район|Городенківського району]], [[Івано-Франківська область]], [[Україна]]) у багатодітній родині директора народної школи. Після закінчення сільської школи навчався у [[Коломийська гімназія|Коломийській гімназії]], де був одним з найактивніших учасників нелегального гуртка молоді. Після закінчення [[1891]] року гімназії вступив на юридичний факультет [[Чернівецький університет|Чернівецького університету]].
Не маючи змоги стаціонарно продовжувати освіту в університеті, студент-заочник юридичного факультету влаштувався на службу в адвокатській канцелярії [[Окуневський Теофіл|Теофіла Окуневського]] в [[Городенка|Городенці]]. На цьому терені молодий Бачинський розгорнув громадсько-культурну діяльність, став підпорою молодого радикального руху на Городенківщині, заснував економічно-політичні товариства.
Рядок 55 ⟶ 49:
У середині 90-х років Лев Бачинський заочно здобув вищу освіту, став доктором права, увійшов до числа найактивніших діячів радикальної партії. 1897 року (під час виборів) був арештований, засуджений до 14 діб арешту (відбував у [[Тернопіль|Тернополі]]<ref name="ПГ1">''Гуцал П., Матейко Р.'' Бачинський Лев Васильович… С. 91</ref>). На VII з'їзді партії у липні 1898 р. Бачинського обрали до її головного правління — разом з [[Іван Франко|Іваном Франком]], Михайлом Павликом, Северином Даниловичем, [[Думка Павло|Павлом Думкою]]. З цього часу його життя нерозривно пов'язане з організаційною розбудовою радикального руху в [[Галичина|Галичині]].
На початку 1900-років зі Снятинщини
У період Першої світової війни піклувався за долю переселенців, вивезених з рідного краю до таборів, звертає увагу урядових органів на тяжке соціальне становище людей, які змушені були залишити Україну. Живучи у Відні, співпрацював з такими діячами, як [[Микола Ганкевич]], [[Кость Левицький]], [[Євген Петрушевич]], В.Дорошенко, [[Микола Лагодинський]]. Член [[Загальна українська рада|Загальної Української Ради]] з 5 травня 1915 року.
Рядок 62 ⟶ 56:
== Утворення ЗУНР ==
[[Файл:Надгробок Л.Бачинського.JPG|міні|праворуч|160пкс|Надгробок Л.Бачинського. Фасад]] [[Файл:Надгробок Л. Бачинського 1.JPG|міні|праворуч|160пкс|Надгробок Л. Бачинського. Вигляд збоку]]
[[1918]] року розпалася [[Австро-Угорська імперія]]. [[18 жовтня]] у Львові зібралася Українська Національна Рада, яка проголосила утворення Української держави (згодом — ЗУНР).
Був [[повіт]]овим [[комісар]]ом [[Івано-Франківськ|Станіславова]]. 3 січня 1919 р. на першій сесії УНРади Л.Бачинський був обраний заступником президента Ради [[Євген Петрушевич|Євгена Петрушевича]] і членом правління. Таким чином він, голова радикальної партії, взяв на себе і свою партію співвідповідальність за діяльність уряду молодої держави. 3-го січня 1919 року сесія ЗУНР ухвалила Закон про Злуку двох частин України в єдину державу, при збереженні автономії ЗУНР. Всі ці заходи теоретично і практично розроблялися при найактивнішій участі Лева Бачинського.
На 22 січня в складі 65 чоловік до [[Київ|Києва]] приїхала делегація ЗУНР на чолі з Левом Бачинським. На цей день призначено урочисту подію — [[Акт Злуки|Злуку двох частин України]] в одну соборну державу. На площу біля Софії прийшли члени Директорії на чолі з її головою В. Винниченком і делегація від ЗУНР з віце-президентом західних областей Л. Бачинським. Цього дня він виступив із вражаючою урочистою промовою.
Сповнивши свою місію, Бачинський разом з делегацією повернувся до Станіславова. Його проект земельної реформи ліг в основу закону уряду УНР, прийнятого 1919 р. До останніх своїх днів Л. Бачинський стояв на чолі Української соціалістичної радикальної партії.
Після окупації Галичини Польщею займався правничою діяльністю в Станіславові. Був пов'язаний з рухом українських лівих: [[1 лютого]] [[1925]] р. в Станіславові відбувся з'їзд Української республіканської партії (УРП), головою партії обрано Л.Бачинського. В 1928 був арештований польською владою, хоч офіціально подано, що помилково, згодом перед ним вибачились та відпустили. В
Через хворобу змушений був виїхати на лікування до Австрії. 19 квітня 1930 р. газета «Громадський голос» сповістила сумну новину про те, що у Відні "по тяжкій недузі на 58 році життя помер Лев Бачинський, життя якого кличе до нас словами Великого Генія трудящих мас нації Т.Шевченка — «Борітеся — поборете!»
|