Ликови: відмінності між версіями

* ''СавинСавін'' ([[1925]]–[[1981]]) — син

День проводили у праці і молитвах. Релігійні свята відзначали [[молебень|молебнями]] і читаннями релігійних книг. Святковий раціон складався з картоплі, житньої каші і шматка м'яса.

Розваг не було, дозвілля скрашували розповідями про власні сни. Серед «особливих подій» монотонного життя, про які часто згадували, були голод [[1961]] р. і смерть Акулини, війна з ведмедем, мандрівка з двома ночівлями, шиття перших шкіряних чобіт, падіння Карпа з кедра, будівництво окремої хатини для Дмитра і СавинаСавіна і, звичайно, прихід людей. Після запуску [[Перший штучний супутник Землі|першого супутника Землі]] в [[1957]] р. Карпо Йосипович зауважив: «Зірки стали швидко по небу ходити». Згодом припустив: «Люди вигадали щось таке і пускають вогні, на зірки вельми схожі».

Однак контакти з цивілізацією виявилися для старовірів трагічними. Один за одним члени родини померли. Раніше від голоду і «надсади» померла Акулина Карпівна; Дмитро — від грипу, Савин Савін — від «надсади» і «кривавого проносу» ([[виразка шлунка]] ?), Наталя і Карпо Йосипович — від невідомої хвороби.

У живих залишилася одна Агафія, яка згодом прийняла [[схима|чернечий постриг]], але нести послух у старообрядницькому монастирі не змогла. Її намагались забрати родичі із селища Кілінськ (Алтай), однак відлюдниця повернулась назад, оскільки там не було «життя просторого». Час від часу до неї приїжджали прочани, проте ненадовго, оскільки не витримували тайгового ритму життя. Згодом поруч оселився старий геолог-інвалід. Тайговичку часто відвідують гості, які намагаються допомогти їй. Господарство Агафії поповнилось козами, курями, собакою і котами. Тут збудували нову хату, [[лазня|лазню]] і сараї.