Відкрити головне меню

Зміни

в статтю про регіон Придністров'я
 
Офіційними мовами Придністров'я є [[молдовська мова]] на основі латинської графіки, [[Українська мова|українська]] і [[Російська мова|російська]] мови. Республіка Молдова гарантує функціонування і інших мов на території Придністров'я<ref>[http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=313004&lang=1 Закон № 173 від 22.07.2005 про основні положення особливого правового статусу населених пунктів лівобережжя Дністра (Придністров'я)] Стаття 6 {{ref-ro}}</ref>.
 
== Історія ==
Історично територія сучасного Придністров'я розподіляється на північну (подільську) і південну (степову) частини. До подільського Придністров'я належать [[Кам'янка (Молдова)|Кам'янка]], [[Рибниця]], [[Рашків (Молдова)|Рашків]]. До степового Придністров'я&nbsp;— [[Тирасполь]], [[Дубоссари]], [[Слободзея]]. Йде цей розподіл з кінця ХІV&nbsp;століття, коли подільське Придністров'я належало відповідно до Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Подільської губернії Російської імперії, а степове Придністров'я до Золотої Орди, Кримського ханства, Османської імперії та Херсонської губернії. На кордоні між подільським та степовим Придністров'ям знаходиться село [[Ягорлик (село)|Ягорлик]], яке за часи свого існування побувало і в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]], і в [[Османська імперія|Османській імперії]], і в складі [[Гетьманщина|козацької України]].
 
=== Адміністративно-державні утворення на теренах Придністров'я ===
 
==== В добу [[Київська Русь|Київської Русі]] ====
* [[Уличі]]
* [[Галицько-Волинське князівство]]
 
==== У складі [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] ====
* [[Подільське князівство]] у 1395—1402 та 1430—1434&nbsp;рр.
* [[Велике князівство Руське (1432—1435)]].
* Земля [[Поділля]] у 1402—1430 та 1435—1566&nbsp;рр.
* [[Брацлав]]ський повіт [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]] у 1566—1569&nbsp;рр.
 
==== У складі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] ====
* [[Брацлав]]ський повіт [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]] у 1569—1793&nbsp;рр.
 
==== В добу козацької України ====
[[Файл:Alex K Chornomorske Kozacke Viysko.svg|thumb|right|Прапори Чорноморського козацького війська 1788—1803 років.]]
* Вільшанська сотня [[Брацлавський полк|Брацлавського полку]] [[Гетьманщина|Гетьманщини]] у 1648—1657&nbsp;рр.
* [[Рашків (Молдова)|Рашківська]] та [[Ягорлик (село)|Ягорлицька]] сотні [[Чечельницький полк|Чечельницького полку]] у 1650 та 1673—1676&nbsp;рр.
* Вільшанська сотня [[Могилівський полк|Придністровського полку]] у 1657—1673&nbsp;рр.
* [[Чорноморське козацьке військо]] у 1790—1793&nbsp;рр. Столиця війська&nbsp;— [[Слободзея]].
* [[Бузьке козацьке військо]] у 1793—1817&nbsp;рр. До 1812&nbsp;р. охороняло російсько-османський державний кордон по [[Дністер|Дністру]].
 
==== У складі Російської імперії ====
* [[Очаківська область]] [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]] у 1792—1795&nbsp;рр.
* [[Ольгопільський повіт|Ольгопільський]], [[Єленський повіт|Єленський]] та [[Тираспольський повіт]]и [[Вознесенське намісництво|Вознесенського намісництва]] у 1795—1796&nbsp;рр.
* [[Ольгопільський повіт|Ольгопільський]] і [[Балтський повіт]]и [[Подільська губернія|Подільської губернії]] у 1797—1918&nbsp;рр.
* [[Тираспольський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] у 1797—1802&nbsp;рр., [[Миколаївська губернія|Миколаївської губернії]] у 1802—1803&nbsp;рр. та [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] у 1803—1918&nbsp;рр.
 
==== В складі незалежної України (1918&nbsp;р.) ====
* За часів [[Українська Народна Республіка|УНР]]: [[Подністров'я (УНР)|Подністров'я]].
* За часів [[Українська Держава|Української Держави]]: [[Ольгопільський повіт|Ольгопільський]] і [[Балтський повіт]]и [[Подільська губернія|Подільської губернії]], та [[Тираспольський повіт]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]. До Херсонщини мали також залучити й [[Бендерський повіт]].
* Під час [[Другий зимовий похід|Другого зимового походу]] в листопаді 1921-го р. війська Басарабської групи УНР захопили села [[Паркани (Слободзейський район)|Паркани]], [[Тернівка (Слободзейський район)|Тернівку]], [[Бичок (Григоріопольський район)|Бичок]], [[Красногірка (Григоріопольський район)|Красногірку]] та західне передмістя [[Тирасполь|Тирасполя]], але були вибиті звідти радянськими військами, що мали чисельну перевагу.
 
==== У складі [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] ====
* [[Ольгопільський повіт|Ольгопільський]] і [[Балтський повіт]]и [[Подільська губернія|Подільської губернії]], та [[Тираспольський повіт]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] у 1919—1920&nbsp;рр.
* [[Ольгопільський повіт]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] та [[Балтський повіт|Балтський]] і [[Тираспольський повіт]]и [[Одеська губернія|Одеської губернії]] у 1920—1923&nbsp;рр.
* [[Тульчинська округа]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] та [[Балтська округа|Балтська]] і [[Одеська округа|Одеська]] округи [[Одеська губернія|Одеської губернії]] у 1923—1924&nbsp;рр.
* [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Автономна Молдавська Соціалістична Радянська Республіка]] у 1924—1936&nbsp;рр.
* [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка]] у 1936—1940&nbsp;рр.
 
=== У складі СРСР і Румунії ===
[[Файл:Map of the Moldavian ASSR.jpg|thumb|right|200px|Мапа МАРСР.]]
До 1940&nbsp;р. частина території Придністров'я перебувала у складі [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]]. У [[1924]]&nbsp;р. за ініціативою [[Котовський Григорій Іванович|Котовського]], Ткаченка та інших тут створена [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка]] (МАССР) у складі Української РСР. Вона повинна була стати плацдармом для повернення [[Бессарабія|Бессарабії]], яка приєдналася до Румунії в [[1918]]&nbsp;р. Радянський Союз не визнав її відторгнення, мотивуючи це, зокрема, тим, що радянські вимоги про проведення на території колишньої Бессарабської губернії всенародного плебісциту про приналежність цієї території були двічі відкинуті румунською стороною. Офіційними мовами МАРСР оголошені молдовська, українська та російська. Столицею республіки стало місто [[Балта]], з 1928&nbsp;р. її перенесли в Бірзулу (нині [[Подільськ]]), у 1929&nbsp;р.&nbsp;— в [[Тирасполь]], який зберігав цю функцію до 1940&nbsp;р.
 
Після поразки Польщі у війні проти Німеччини, вступу радянських військ на території Західної України і Білорусі у вересні 1939-го і капітуляції Франції в червні 1940-го 26 червня 1940&nbsp;р. СРСР в ультимативній формі зажадав від Румунії передати СРСР територію Бессарабії і Північну Буковину (район [[Герца]] включений помилково під час наступу). Позбувшись підтримки Франції, зіткнувшись з територіальними домаганнями Угорщини на заході, Румунія прийняла висунутий СРСР ультиматум. Відірвана територія Бессарабії (за винятком Південної Бессарабії, включеної в Одеську область, і Північної Бессарабії, яка разом з Північною Буковиною і районом Герци утворили Чернівецьку область УРСР) була приєднана до частини МАРСР і перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку зі столицею в Кишиневі. Балта і прилеглі до неї райони залишилися у складі УРСР без автономного статусу.
[[Файл:Ukrainian SSR 1940.jpg|thumb|Молдавська і Українська РСР у межах 1940&nbsp;р.]]
2 серпня 1940&nbsp;р. на VII сесії Верховної Ради СРСР прийнятий Закон про створення союзної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.
 
==== Друга світова війна ====
 
У 1941&nbsp;р. Німеччина і її союзники напали на СРСР, Румунія отримала можливість повернути території, приєднані рік тому Радянським Союзом. До складу Великої Румунії, крім Бессарабії і північної Буковини, увійшла область між річками Південний Буг і Дністер (включаючи міста Балта, Одеса та правобережну частину м. Миколаєва), яку назвали [[Трансністрія|Трансністрією]] («Задністров'я»).
 
У 1944&nbsp;р., з виходом Червоної армії на Балкани, межі повернулися до положення, що існували на початок німецько-радянської війни.
 
==== Період після 1945 ====
 
В 1956&nbsp;р. в Молдавській РСР (в тому числі, і на території Придністров'я) була розміщена 14-а армія. Вона залишилася тут і після розпаду СРСР, охороняючи склади озброєнь і боєприпасів&nbsp;— запаси, створені на випадок бойових дій на Південно-Східному театрі військових дій в Європі. В 1984&nbsp;р. штаб армії переведений з Кишинева до Тирасполя.
 
У складі [[МРСР|Молдавської РСР]] Придністров'я не мало особливого статусу.
 
В 1980-ті роки політика перебудови і гласності Михайла Горбачова в Радянському Союзі дозволила політичну лібералізацію на регіональному рівні. Це призвело до створення різних неформальних рухів у Молдавській РСР і відродження прорумунського націоналізму серед етнічних молдован.<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/1113586.stm Timeline: Moldova BBC Country Profile: Moldova]</ref> Найвідомішим з цих рухів був Народний фронт Молдови. Навесні 1988&nbsp;р. НФМ зажадав, щоб радянська влада оголосила молдовську мову єдиною державною, повернулася до використання латинського алфавіту та визнала загальну етнічну ідентичність молдован та румунів. Радикальніші фракції Народного фронту підтримували крайні антименшистські етноцентристські та шовіністичні позиції,<ref>[http://books.google.com/books?id=hEFJ0sGr6e8C Chechnya: Tombstone of Russian Power], Anatol Lieven, Yale University Press, 1999, ISBN 0-300-07881-1, pp 246</ref><ref>[http://books.google.com/books?id=NNWHtqBJcGwC Can Liberal Pluralism Be Exported?], Will Kymlicka, Magdalena Opalski, Oxford University Press, 2001, ISBN 0-19-924063-9, pp 208</ref> закликаючи національні меншини, особливо слов'ян (в основному, росіяни і українці) і гагаузів залишити або виключити з Молдови.<ref>[http://www.anthrobase.com/Txt/D/Demirdirek_H_01.htm The painful past retold Social memory in Azerbaijan and Gagauzia], Hülya Demirdirek, Postkommunismens Antropologi, University of Copenhagen, 12-14 April 1996.</ref>
 
=== Придністровський конфлікт ===
{{main|Придністровський конфлікт}}
На початку [[1990-ті|1990-х]] серед політичної еліти Молдови були поширені прорумунські настрої, існувала ідея об'єднання Молдови та [[Румунія|Румунії]] в єдину державу. Ця ідея була неприйнятною для політичної еліти придністровського регіону. Етнічно-мовний склад Придністров'я суттєво відрізняється від загальномолдовського, тут [[молдовани]] не складають більшості, натомість значну частину населення складають [[українці]] та [[росіяни]].
[[Файл:Придністров'я.png|міні|ліворуч|{{pagename}} на карті Молдови]]
Придністровська Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (ПМРСР) проголошена як радянська республіка в складі СРСР на II Надзвичайному З'їзді депутатів усіх рівнів Придністров'я, що відбувся в Тирасполі 2 вересня 1990&nbsp;р. Це було спричинено конфліктом інтересів політичної еліти центру Молдови та місцевих політичних еліт, що виник внаслідок [[перебудова|перебудови]] [[СРСР]] та МРСР зокрема.
 
22 грудня 1990&nbsp;р. президент СРСР [[Михайло Горбачов]] підписав указ «Про заходи щодо нормалізації обстановки в РСР Молдова», в 4-му пункті якого ухвалювалося «рахувати такими, що не мають юридичної сили… рішення II з'їзду депутатів Рад різних рівнів з деяких населених пунктів Придністров'я від 2 вересня 1990 року про проголошення… Молдавської Придністровської Радянської Соціалістичної Республіки».<ref>[http://www.lawmix.ru/docs_cccp.php?id=594 Указ Президента СССР от 22.12.1990 № уп-1215 «О мерах по нормализации обстановки в ССР Молдова»]</ref>
 
25 серпня 1991&nbsp;р. Верховна Рада ПМРСР прийняла «Декларацію про незалежність ПМРСР» (Молдова проголосила незалежність двома днями пізніше).
 
27 серпня 1991&nbsp;р. парламент Молдавської РСР прийняв закон №&nbsp;691 «Про декларацію про незалежність», який оголошував що не має юридичної сили закон 2 серпня 1940&nbsp;р. «Про утворення союзної Молдавської РСР», відповідно до якого МАРСР стала частиною Молдавської РСР, підкреслюючи, що "не запитавши населення Бессарабії, півночі Буковини та області Херца, насильно захоплених 28 червня 1940 року, а також населення Молдавської АРСР (Задністров'я), утвореної 12 жовтня 1924 року, Верховна Рада СРСР, у порушення своїх конституційних повноважень, прийняла 2 серпня 1940 року закон «Про утворення союзної Молдавської РСР».<ref>[http://www.bri.gov.md/oDepartamentru/Zakonodatelistvo/Zakoni/Nezavisimosti.htm ЗАКОН РЕСПУБЛИКИ МОЛДОВА О Декларации о независимости Республики Молдова Nr.691-XII от 27.08.91]</ref>
 
5 листопада 1991&nbsp;р., у зв'язку з розпадом СРСР, ПМРСР перейменована в Придністровську Молдавську Республіку (ПМР). У молдовській версії назва звучить як «Дністровська Молдавська Республіка».
 
1992 року економічний інтерес придністровської еліти у продовженні співпраці з [[Росія|Росією]] та [[Україна|Україною]], на відміну від прагнення молдовської влади до поглиблення співпраці з Румунією, ідеологічно підкріплений мовним протистоянням став наріжним каменем [[Придністровський конфлікт|конфлікту]], який у першій половині 1992 року вилився у збройне протистояння. На користь ПМР зіграла наявність на її території добре оснащеної 14-ї російської армії. Зрештою [[21 липня]] [[1992]] року між Молдовою та Росією було підписано Угоду про принципи врегулювання конфлікту в Придністров'ї.
 
У грудні 2011-го внаслідок чергових (п'ятих) [[Президентські вибори в Придністровській Молдавській Республіці 2011|президентських виборів]] відбулася зміна президента республіки. Відтак 30 грудня 2011 року [[Ігор Смирнов]], що обіймав цю посаду з 13 грудня 1991 року, передав повноваження новообраному [[Євген Шевчук|Євгену Шевчуку]].
 
У грудні 2013&nbsp;р. Верховна рада Придністров'я в першому читанні прийняла законопроект про застосування на території невизнаної республіки Російського федерального законодавства. В березні 2014-го Верховна рада Придністров'я попросила Держдуму Росії розробити закон, який дозволив би прийняти невизнану республіку до складу Росії.
 
== Населення ==
=== Відомі українці, пов'язані з Придністров'ям ===
{{External media|
|image1=[https://content.foto.my.mail.ru/community/ukraine-kyiv/ukraina/h-73.jpg Гетьманщина за Івана Мазепи.]
|image2=[http://usim4.eukrainians.net/images/2011/0701/dn3a.jpg Президент ПМР Ігор Смирнов відкриває пам’ятник Іванові Котляревському.]
}}
 
==== Народилися в Придністров'ї ====
 
* [[Шкурупій Гео Данилович]] (1903, [[Бендери]], [[Бессарабська губернія]]&nbsp;— 1937)&nbsp;— український письменник, представник напряму [[панфутуризм]]у. Жертва більшовицького терору.
 
==== Пов'язані з Придністров'ям життям та працею ====
 
* [[Іван Сірко]] (1605/1610&nbsp;— 1680)&nbsp;— легендарний [[кошовий отаман]] [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]]. В січні 1664-го року, під час походу, взяв у облогу Тягиню ([[Бендери]]), повернувши до козацької України все Придністров'я, разом з [[Рашків (Молдова)|Рашковом]]<ref>[[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитро Яворницький]]. Історія запорозьких козаків. Т. II, 1990, с. 262—263.</ref>. До Сірка під Бендери з козаками ходили [[Іван Свирговський]] у 1574-му році, і [[Григорій Лобода]] з [[Северин Наливайко|Северином Наливайком]] 1594-го.
* [[Іван Мазепа]] (1639—1709, [[Варниця]], [[Османська імперія]])&nbsp;— український гетьман, борець за незалежну Україну. Помер та був похований у селі Варниця, неподалік від [[Бендери|Бендер]]. На місці колишньої могили тепер знаходиться пам'ятний знак з написом: «На цьому місці 22 вересня 1709 року помер гетьман України Іван Мазепа». Разом з гетьманом Мазепою у Бендерах перебували його соратники [[Пилип Орлик]], [[Гордієнко Кость|Кость Гордієнко]], [[Войнаровський Андрій Іванович|Андрій Войнаровський]], [[Дмитро Лазаревич Горленко|Дмитро Горленко]].
* [[Пилип Орлик]] (1672—1742)&nbsp;— український гетьман, борець за незалежну Україну. Після смерті Івана Мазепи обраний українським гетьманом на козацькій раді в [[Бендери|Бендерах]] 5 квітня 1710-го року. Того ж дня козацькою старшиною та гетьманом була ухвалена так звана [[Конституція Пилипа Орлика|«Бендерська Конституція»]], перша конституція України<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Pritsak_Omelian/The_First_Constitution_of_Ukraine_5_April_1710_anhl.pdf Omeljan Pritsak. The First Constitution of Ukraine (5 April 1710)]//Harvard Ukrainian Studies.&nbsp;— Vol. 22: Cultures and Nations of Central and Eastern Europe (1998).&nbsp;— Published by [[Украинский научный институт Гарвардского университета|Harvard Ukrainian Research Institute]].&nbsp;— PP. 471—496</ref>. 1711-го року, саме з Бендер відправляється Орлик у [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|визвольний похід проти росіян на Правобережну Україну]], але після невдалої осади [[Біла Церква|Білої Церкви]], змушений повертатися назад. Резиденція гетьмана залишається в Бендерах до 1714-го року.
* [[Чепіга Захарій Олексійович]] (1725—1797)&nbsp;— [[Чорноморське козацьке військо#Отамани кошові, військові та наказні Чорноморського війська|кошовий отаман Чорноморського козацького війська]] під час перебування його у Придністров'ї (у 1790—1793&nbsp;рр.). Саме за часів його отаманування запорізькі козаки переселилися зі [[Слободзея|Слободзеї]] на [[Кубань]].
* [[Головатий Антін Андрійович]] (1732 або 1744—1797)&nbsp;— один із засновників [[Чорноморське козацьке військо|Чорноморського козацького війська]] у Придністров'ї. На честь [[Чепіга Захарій Олексійович|Чепіги]] і Головатого Придністровський банк у 2007-му році випустив пам'ятну монету номіналом в 100 [[Придністровський рубль|рублів]]<ref>{{Cite web|title = Приднестровский Республиканский Банк|url = http://www.cbpmr.net/?id=56&lang=ru|website = www.cbpmr.net|accessdate = 2015-12-24}}</ref>.
* [[Котляревський Іван Петрович]] (1769—1838)&nbsp;— український [[письменник]], [[поет]], [[драматург]], класик та зачинатель сучасної [[Українська література|української літератури]]. У 1806-му році, перебуваючи на службі в російській армії в ранзі [[штабс-капітан]]а, брав участь у визволенні м. [[Бендери]] від османів. У грудні 2010-го року перед мурами [[Бендерська фортеця|Бендерської фортеці]], за участі президента ПМР [[Смирнов Ігор Миколайович|Ігоря Смирнова]], було урочисто відкрито пам'ятник Котляревському.
* [[Смирнов Ігор Миколайович]] (1941)&nbsp;— перший президент Придністров'я (1991—2011). За часів президентства Ігоря Смирнова значне місце приділялося українському питанню. Українська мова набула статусу однієї з трьох державних мов Придністров'я, написи українською з'явилися на [[Придністровський рубль|грошових одиницях республіки]], на табличках з назвами вулиць у деяких містах. У республіці відкривалися українські школи, ліцеї та гімназії, в [[Придністровський державний університет імені Тараса Шевченка|Придністровському державному університеті імені Т. Шевченка]] була створена кафедра української мови та літератури. Українці мали свою щотижневу газету «Гомін», українське телебачення та радіомовлення<ref>{{Cite web|title = Чим живуть українці Придністров’я?|url = http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-planeti/chim-zhivut-ukrayinci-pridnistrovya|website = Чим живуть українці Придністров’я?|accessdate = 2015-12-06}}</ref>. В Придністров'ї будувалися пам'ятники та пам'ятні знаки визначним діячам та подіям української історії, що пов'язані з Придністров'ям&nbsp;— [[Іван Мазепа|Іванові Мазепі]]<ref>{{Cite web|title = БЕНДЕРЫ 1408-2008. Памятник И. С. Мазепе|url = http://bendery.su/Dostoprimechatelnosti/pamyatnik_mazepa.html|website = bendery.su|accessdate = 2015-12-06}}</ref>, [[Пам'ятний знак на честь 300-річчя Конституції Пилипа Орлика (Бендери)|Пилипу Орлику]], [[Котляревський Іван Петрович|Івану Котляревському]]<ref>{{Cite web|title = В Приднестровье открыли памятник украинскому писателю и офицеру русской армии Ивану Котляревскому - 25 Декабря 2010 - Любимый Измаил|url = http://izmail-forever.my1.ru/news/v_pridnestrove_otkryli_pamjatnik_ukrainskomu_pisatelju_i_oficeru_russkoj_armii_ivanu_kotljarevskomu/2010-12-25-2765|website = izmail-forever.my1.ru|accessdate = 2015-12-06}}</ref> та іншим. В останній рік свого президентства Ігор Смирнов декілька разів висловлювався й про те, що Придністров'я історично є невід'ємною частиною України, і можливо у майбутньому має шанс повернутися до єдиної української держави:
 
{{цитата|''Взагалі це територія України, якщо говорити відверто… На початку важких 90–х років, коли руйнувалася велика держава, ми зібралися з однодумцями на заводі імені Кірова, у підвалі, фактично були під прицілом, але не піддалися. І ухвалили рішення звернутися до України з проханням повернутися в її лоно… Хай українська громада створить порядок, проведе референдум і все. І якщо вирішить народ бути з Україною, значить так тому і бути. Бо саме суспільство створює державу. В якому це вигляді може бути? Це вже інше питання<ref>{{Cite web|title = Україна Молода :.: Видання {{!}} Ігор Смирнов: Світ обов'язково нас визнає!|url = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1974/158/70261/|website = www.umoloda.kiev.ua|accessdate = 2015-12-06}}</ref>.''}}
 
* [[Зайченко Руслан Петрович]] (1963—2011)&nbsp;— один із лідерів організації [[УНА-УНСО]], один із керівників акції «[[Україна без Кучми]]», політв'язень у справі [[9 березня]] [[2001]] року. У 1992&nbsp;р. брав участь у захисті українців Придністров'я під час [[придністровський конфлікт|молдавсько-придністровського конфлікту]], стрілець [[УНСО]] ПМР. Урядом Придністровської Молдавської Республіки нагороджений медаллю «Захисник Придністров'я».
* [[Порошенко Петро Олексійович]] (1965)&nbsp;— [[Президент України]] (з 2014-го року). Дитинство (1974—1982&nbsp;рр.) провів у [[Бендери|Бендерах]], де [[Порошенко Олексій Іванович|його батько]] працював директором дослідницького експериментально-ремонтного заводу. Тут він закінчив школу та звідси поїхав навчатись в [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет імені Т. Шевченка]].
 
== Примітки ==
{{Moldova-geo-stub}}
 
{{Етнокультурні регіони України}}
{{Молдова}}
{{Молдова в темах}}
 
[[Категорія:Адміністративний поділ Молдови]]
[[Категорія:Придністров'я|*]]
357

редагувань