Монумент: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alfashturm (обговорення | внесок)
м Alfashturm перейменував сторінку з Пам'ятник на Монумент (значення): монумент і памятник це одне й те
Alfashturm (обговорення | внесок)
Замінено вміст на «{{db}}»
Рядок 1:
{{db}}
:{{otheruses|Пам'ятник (значення)}}
[[Файл:Recoleta Cemetery - Mausoleums 37.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятник]]
 
[[Файл:Пам'ятник Вітчизні-матері в Києві.jpg|right|thumb|200px|Монумент [[Батьківщина-мати (Київ)|Батьківщина-мати]], [[Київ]]]]
'''Монумент''' ({{lang-lat|monumentum}} «спогад; пам'ятник, від {{lang-lat|monere}}» вселяти, нагадувати, надихати")&nbsp;— споруда, [[меморіал]] людини чи події, пам'ятник.<ref name="СУМ">[[Словник української мови в 11 томах|Словник української мови]]: Том четвертий І-М / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: А.А.Бурячок, П.П.Доценко - К.:«Наукова думка», 1973 (с.:798)</ref><ref name="СУМ1">[[Словник української мови в 11 томах|Словник української мови]]: Том шостий П-Поїсти / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: А.В.Лагутіна, К.В.Ленець - К.:«Наукова думка», 1975 (с.:38)</ref>
 
В [[Історія мистецтв|історії мистецтв]], слово часто використовується в більш широкому визначенні, де будь-який рукотворний об'єкт певного розміру називається пам'ятником. В археології, якщо будь-який рукотворний об'єкт представляє археологічний інтерес, термін використовується ще ширше (від монет до великих будівель).
 
Найпоширеніші види пам'ятників&nbsp;— скульптурна група, [[статуя]], [[бюст]], [[меморіальна дошка]], [[тріумфальна арка]], [[колона]], [[обеліск]] тощо. [[Мегаліти|Мегалітичні]] [[Пам'ятка|пам'ятки]] (в тому числі у вигляді мегалітичних гробниць, [[Піраміди|пірамід]]), особливо розповсюджені в Росії і Україні (в районі від Карпат до Уралу) велика кількість [[Курган|курганних]] пам'яток, а також [[катакомби]] (мідної доби, кам'яного віку, епохи бронзи) — є пам'ятниками старовини.
 
Наступні покоління можуть хотіти, щоб перемістити або знести пам'ятник через зміну відносин до людини або події. Кілька великих чудових пам'яток, включені в [[Всесвітня спадщина ЮНЕСКО|список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]].
 
Те, що оточує людину, формує сприйняття людиною дійсності і деякою мірою форумує і суспільці цінності. Оскільки мова йде не лише про куски гіпсу, бронзи чи будь-якого іншого матеріалу. Пам'ятники відіграють [[ідеологія|ідеологічну]] [[агітація|агітаційну]] роль, що особливо проявилось у ХХ ст. Наприклад, після 1917 року в [[СРСР|Радянському союзі]] були знищені пам'ятники царської доби, натомість установлювались інші, переважно однотипні, маловартісні з точки зору художнього мистецтва, які демонстрували єдність територій СРСР, вірність ''[[Вождь|вождям]]'' та ''комуністичним ідеалам''. За часів [[Хрущовська відлига|Хрущовської відлиги]] відбулась перша хвиля демонтації пам'ятників найодіознішим діячам СРСР. Ця робота відновилась зі здобуттям [[Проголошення незалежності України 1991|Україною незалежності]] і не завершена до сьогодні. Крім цього, з 1991 року намітилися такі тенденції в цій галузі мистецтва:
* Поява ідеологічних монументів пов'язаних з українською державністю та відновленими після замовчування сторінками нашої історії, її видатними особами. Відновлення надбань утрачених в попередню епоху
* Сучасні митці часто аполітичні, їм притаманне увіковічування подій та персон з міських легенд, літературних творів, екранізацій. Замовниками пам'ятників часто виступають приватні особи, громадські організації, не держава, як було в минулому
* З'являються меморіали приурочені до сучасних подій (Чорнобильська аварія, теракт 11 вересня в Нью-Йорку).
 
== Історія ==
В античну добу створені основні композиційні типи пам'ятників, які розвивалися і в наступні часи: алегорія, або портретні статуї і скульптурні групи (група тирановбивць [[Гармодій і Арістогітон|Гармодія і Аристогітона]] в [[Стародавні Афіни|Афінах]], [[477 до н. е.]]), кінні статуї (статуя [[Марк Аврелій|Марка Аврелія]], [[бронза]], між 161 і 180, в [[1538]] року встановлена на площі [[Капітолій (пагорб)|Капітолія]] в [[Рим]]і), [[стела|стели]], тріумфальні арки, тріумфальні колони (колона [[Траян]]а в Римі, 111—114, архітектор [[Аполлодор з Дамаску]]).
 
Поширення відокремлених скульптурних пам'ятників, що прославляють певну людську особистість, починається в [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]]; в мистецтві [[елліністична цивілізація|еллінізму]] і [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]] фігури в подібних монументах вже значно індивідуалізуються. Античні пам'ятники поміщалися спочатку на священних ділянках, а з 6 століття до н.&nbsp;е.&nbsp;— у центрах міського життя, наприклад, на [[агора|агорі]]. Пам'ятники Стародавнього Риму, особливо [[тріумфальні арки]] і [[колона|колони]], стали важливими елементами просторової композиції [[Форум (площа)|площ-форумів]]. Найхарактерніші види пам'ятників в [[середньовіччя|середньовічній Європі]]&nbsp;— [[хрест]]и, що відзначали ті чи інші пам'ятні місця, а також (переважно на заході) скульптурні зображення донаторів в церквах.
 
Італійські майстри [[кватроченто]], спираючись на давньоримську спадщину, створювали світські монументи, іноді&nbsp;— вільно стоячі (кінні статуї [[кондотьєр]]ів: Гаттамелати в [[Падуя|Падуї]], бронза, 1447-53, скульптор [[Донателло]]; Коллеоні у [[Венеція|Венеції]], бронза, 1479-88, відкритий в 1496, скульптор [[Андреа дель Верроккйо]]). Тенденції до пишної репрезентативності, що намітилися в пам'ятниках [[маньєризм]]у, посилюються в епоху [[бароко]] і [[класицизм]]у, коли пам'ятники, які, як правило, прославляли [[монарх]]ів або полководців, нерідко відіграють найважливішу роль в міській забудові (пам'ятник [[Петро I Олексійович|Петру I]] «[[Мідний вершник (пам’ятник)|Мідний вершник]]» в [[Петербург|Петербурзі]], бронза, 1768-78, відкритий в [[1782]], скульптор [[Етьєн Моріс Фальконе]]).
 
=== Пам'ятники в Україні ===
Першими пам'ятниками в нашій історії можна вважати [[Курган|кургани]] і [[катакомби]]. Бронзова [[квадрига|квадригу]] та статуї привезені князем [[Володимир Великий|Володимиром]] із переможеного [[Херсонес Таврійський|Корсуня]] — також є пам'ятниками.
 
Львів'яни наприкінці XVIII&nbsp;ст. відзначили [[Проспект Свободи (Львів)#Станіславу Яблоновському|пам'ятником]] гетьмана [[Яблоновський Станіслав Ян|Станіслава Яблоновського]], який 100&nbsp;років до того захистив [[Львів|місто]] від [[Битва під Львовом (1695)|татарського нападу]]. Цей монумент втрачений у середині ХХ&nbsp;ст.
 
== Галерея ==
<gallery perrow=4 widths="180px" heights="180px">
Файл:Denkmal der Buecherverbrennung.jpg|Миха Ульман. ''У пам'ять про спалення книг''. [[Берлін]], 1995
|[[П.&nbsp;А. Фішман]]. [[генерал майор Е. І. Оленін]], [[Смоленськ]], 2011
Файл:Mytischi vodoprovod.jpg|Пам'ятник водопроводу в [[Митищі|Митищах]], встановлено на честь 200-річчя першого російського водопроводу
Файл:Памятник Тужику Николаю Павловичу.jpg|Пам'ятник-хрест (кенотаф) герою оборони Ленінграда зв'язківцеві [[Тужик, Микола Павлович|Н. П. Тужіков]] та загиблому при штурмі Берліна гвардії капітану [[М.&nbsp;Т.&nbsp;Колотило]] <ref>[[:Файл: Пам'ятник Тужіков Миколі Павловичу.jpg|Див. фотографію]]. Кенотаф встановлений на Волковському православному кладовищі, на Глазуновской доріжці. [[Н. П. Тужик]] був похований 1941 року в районі боїв на [[Пулковські висоти|Пулковських висотах]], де ще більше двох років йшли бої. Могила не збереглася. Могила гвардії капітана [[Колотило, Михайло Тимофійович|М.Т.Колотіло]] збереглася і розташований на території Польщі, на офіцерському кладовищі р. [[Цибінка]].
Файл: Пам’ятник О.С. Пушкіну, м Кривий Ріг.jpg|[[Пам’ятник О.С.Пушкіну]] у м. Кривий Ріг
Файл:Пам'ятник Княгині Ользі.jpg|Пам'ятник просвітникам Русі. Постав у 1911&nbsp;р., знищений протягом 1919—1936&nbsp;рр., відновлений 1996&nbsp;р.
Файл:Shahyad.jpg|[[Башта Азаді]] — меморіальна башта — один из символов Тегерана
</gallery>
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела та література ==
* ''С.&nbsp;І.&nbsp;Кот''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pamiatnyk Пам'ятник] // {{ЕІУ|8|46}}
* Архітектурні обміри та [[Інвентаризація пам'ятників|інвентаризація пам'ятників]] : навч. посіб. [для студентів ВНЗ, які навчаються за напрямами "Архітектура", "Дизайн", "Реставрація творів мистецтв"] / Т. М. Клименюк, Х. С. Бойко ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – 2-ге вид. – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 176 с. : іл. – Режим доступу: . – Бібліогр.: с. 152-156 (73 назви). – ISBN 978-617-607-202-7
 
== Див. також ==
* [[Монумент]]
* [[Пам'ятники Львова]]
 
[[Категорія:Монументи і меморіали| ]]