Вікіпедія

Тафсир: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 8:
Первинно тафсир в основному існував в усній формі. Окремі аяти і [[Сура|сури]] часто коментувались [[імам]]ом у [[Мечеть|мечеті]] після п'ятничної проповіді ([[Хутба|хутби]]).
 
Розвиток тафсиру пов'язаний з упорядкуванням [[Сунна|сунни]]. Втіленням принципу «сунна тлумачить Коран» стала поява у другій половині VIII ст. збірників хадисів, пов'язаних з тлумаченням коранічного тексту, а пізніше — спеціальних розділів у загальних збірниках хадисів (наприклад ас-Сахіх Аль-Бухарі). Життєписи МухаммедаМагомета ([[Сіра (іслам)|сіра]]) також значною мірою були присвячені трактуванню Корану. Комплекс аятів, пов'язаних з правовими нормами, санкціонованими Пророком, стали об'єктом докладного вивчення і тлумачення у творах [[Факіх|мусульманських правознавців]]. Перші арабські твори з [[Лексикографія|лексикографії]] та [[Граматика|граматики]] також значною мірою були пов'язані з потребою тлумачення Корану. Становлення науки про розуміння і тлумачення Корану йшло в рамках становлення загальної догматичної системи ісламу, в якій Коран оголошувався головним «чудом», головним божественним «знаменням», головним доказом переваги ісламської релігійної доктрини, підтвердженням істинності пророцтва МухаммедаМагомета.
Всередині цього комплексу дисциплін почали виникати спеціальні твори, присвячені тлумаченню Корану. Вони вже унаслідували розроблену систему дослідження й термінологічний апарат. За мусульманською традицією засновником тафсиру вважається двоюрідний брат МухаммедаМагомета — [[Абдаллах ібн Аббас]] (помер 686 р.).
Загострення боротьби між [[Аліди|Алідами]] і [[Аббасиди|Аббасидами]] під кінець правління [[Омеяди|Омеядів]] зробило тафсир зброєю у боротьбі за владу в [[Халіфат]]і. Традиція [[Шиїти|шиїтських]] коментарів розвивалась у [[Куфа|Куфі]], що була оплотом Алідів. Шиїтські автори за допомогою алегоричного трактування Корану, перестановок логічних наголосів підшуковували відмінні від прийнятих у сунітському середовищі значень окремих коранічних термінів, інтерпретували низку уривків на користь [[Алі ібн Абі Таліб|Алі]] та його нащадків. При цьому вони звинувачували своїх опонентів у свідомому спотворенні тексту Корану і знищення низки ключових аятів за часів правління халіфів [[Умар ібн аль-Хаттаб|Омара]] і [[Осман ібн Аффан|Османа]].
 
Ця ідеологічна боротьба вилилася у поділ общини на прихильників буквального розуміння і трактування коранічного тексту (ахл аз-[[захір]]) і тих, хто шукав у Корані «таємного» змісту (ахл аль-[[батин]]). В контексті полеміки між ними розгорнулись суперечки навколо понять тафсир — [[тавіл]]. Висловлювалось багато різних думок. Мукатіл ібн Сулейман (помер 767 р), посилаючись на ібн Аббаса стверджував, що тафсир — це те, що відоме [[улем]]ам, тавіл — те, що знає один [[Аллах]]. Аль-Матуріді (помер 944 р.) вважав, що тафсир належить [[Сахаба|сподвижникам МухаммедаМагомета]], тавіл — [[факіх]]ам. Пізніше ас-Суюті (помер 1505 р.) так підсумував другу групу думок: тафсир — передача мудрості попередніх мусульманських авторитетів, тавіл — продукт вивчення тексту. Одночасно з'явилась позиція про небажаність і навіть заборону тлумачення Корану. Вона була підкріплена авторитетом халіфа Омара, який нібито різко виступав проти коментування Корану через небезпеку підміни священного тексту довільним тлумаченням.
 
[[Ат-Табарі]] (838—923), автор багатотомного коментаря, що включав у себе багато творів його попередників, виробив певною мірою компромісне рішення. Він поділив коранічні тексти на три категорії:
Рядок 30:
У рамках категорій тафсир — тавіл відбувалася полеміка й проти [[Суфізм|суфійських]] трактувань Корану.
 
Релігійно-політична історія мусульманського світу відображалась у трактуваннях Корану й надалі. Зі «зникненням» останнього [[Імамія|імамітського]] [[МухаммедМагомет ібн Хасан|імама Мухеммеда ібн Хасана]] (873-74 р.) пов'язується поява у шиїтському середовищі низки творів, присвячених трактуванню аятів [[Есхатологія|есхатологічного]] змісту. Діяльність [[Ісмаїліти|ісмаїлітів]] також відобразилася в трактуваннях Корану.
 
Тафсир складався й мовами інших мусульманських народів. Оскільки переклад Корану тривалий час не допускався, то тафсири, що супроводжували текст Корану дослівними коментарями, фактично були перекладами іншими мовами, відіграли важливу роль в ознайомленні з текстом Корану [[Мусульмани|мусульман]], що не знали [[арабська мова|арабської мови]]. Пізніше в неарабському середовищі з'явилися й оригінальні тафсири.
Рядок 46:
1. ''Тафсир ар-Рівая'' ґрунтується на різних хадисах, які роз'яснюють, або коментують якийсь аят Корану і виключає можливість тлумачення Корану на основі приватної думки тлумача
 
2. ''Тафсир ад-Дарая'' використовується у випадках, коли тлумачам не вдається знайти хадисів для коментаря аятів, або існуючі передання з якихось причин не відповідають їх вимогам. Спирається на власні висновки (ра'й), що ґрунтуються на результатах досліджень ([[іджтихад]]), проведених за допомогою альтернативних методів. Тлумачення Корану за допомогою поверхового прочитання забороняється хадисами МухаммедаМагомета. Для правильного розуміння змісту коранічних аятів необхідно звертатися лише до тафсиру вчених.
 
== Розділи тафсиру ==
Рядок 52:
Тафсир має кілька розділів:
* ''Гаріб аль-Куран'', у якому вивчається [[лінгвістика]] і [[фонетика]] Корану. Початково вивчались не зовсім зрозумілі і однозначні слова, що трапляються у різних арабських діалектах, або запозичені з інших мов; пізніше почали вивчатися всі слова і звороти в Корані, були складені термінологічні та тлумачні словники;
* ''Асбаб ан-Нузуль'', у якому вивчаються події, що передували «посланню» МухаммедуМагомету аятів Корану;
* ''Ахкам аль-Куран'', у якому вивчаються правові та ті, що навчають основ віри аяти Корану;
* ''Муташабіх аль-Куран'', у якому вивчаються аяти Корану, які мають езотеричний зміст;
Рядок 73:
* Тафсир Суф'яна ас-Саврі;
* Тафсир Ях'ї ібн Салама;
* Тафсир [[Ат-Табарі|МухаммедаМагомета ат-Табарі]];
* {{нп|Тафсир Ібн Касира||ru|Тафсир Ибн Касира}};
* Тафсир Аль-Байдаві;
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Тафсир