Білгорай: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
розширення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 42:
== Населення ==
Станом на 30 червня 2009 року населення Білґораю становило 27 341 особу (з них 47,9
== Історія ==
Рядок 51:
Після смерті засновника Білґорай успадкував його син — [[Збіґнєв Ґорайський]], а потім — [[Рафал Ґорайський]]. Після його смерті місто перейшло до Теодора Ґорайського, а після нього — до його сестри Теофілії Рейової. В 1693 р. вона продала Білгорай з навколишніми землями [[Станіслав Антоній Щука|Станіславу Антонію Щуці]]. Після його смерті в 1710 р. правити містом почала його дружина — Констанція Марія Анна Потоцька, а близько 1725 р. — її син [[Ян Кантій Щука]]. Після його смерті в 1726 р. Білґорай успадкував його брат [[Марчін Леопольд Стефан Щука]], який помер 1728 р. Потім місто перейшло до рук його дружини Елжбєти Потоцької, а в 1733 р. — сестри Вікторії. В 1735 р. місто отримала її дочка Маріанна Контська разом із чоловіком [[Евстахій Потоцький|Евстахієм Потоцьким]]. В 1778 р. Білґорай перейшов до рук їх сина Яна Непомуцена Ерика Потоцького, який в 1786 р. передав його брату [[Станіслав Костка Потоцький|Станіславу Костці Потоцькому]]. Той, через борги, передав місто комісії банковій.
Вже в XVII ст. Білґорай славився як сіткарський центр. Перші відомості про існування цеху сіткарів в місті походять з 1710 р. Білгорайські сітки продавалися в Росію, Німеччину, Францію, Туреччину, Персію, а сіткарі в XVII ст. становили близько 90 % мешканців міста та часто мали великі маєтки.
Більшість будинків у Білгораї були з дерева (завдяки сусідству з Пущею Сольською), через що в містечку ставалося багато пожеж. Найбільший з них трапився в 1648 р., після підпалу міста козаками. Також часто Білґорай ставав жертвою нападів ворожих військ — наприклад в 1655 р. місто було вщент зруйноване шведами.
Рядок 63:
У [[Перша світова війна|Першу Світову війну]], під час військової депортації українського населення Холмщини в глиб царської Росії, на весь Білґорайський повіт залишився один православний священик отець Козловський.
Після здобуття Польщею незалежності в 1918 р. Білґорай опинився в її межах.
Під час виборів до Польського сейму у 1922 році, українці у Заміській виборчiй окрузі (до якої належав Білґорайський повіт) вибрали двох депутатів
Чисельність населення в 1921 р. становила 5605 осіб.
1 квітня 1927 р. з гміни [[Гміна Білґорай|Пуща Сільська]] вилучені села Бояри і Рожнівка з фільварком Рожнівка та включені до міста [[Білгорай]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19270350312 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 1 kwietnia 1927 r. o rozszerzeniu granic miasta Biłgoraja w powiecie biłgorajskim, województwie lubelskiem.] {{ref-pl}}</ref>.
В 1928 р. місто було електрифіковано. Збільшувалась кількість мурованих будинків, втім аж до 1939 р. більшість будівель була все ж збудованою із дерева.
Рядок 75:
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Білґорай був сильно поруйнованим. Так, під ранок 11 вересня 1939 р. місто було підпалене німецькими диверсантами, величезна пожежа завдала шкоди більшій частині Білґораю. 8 і 14 вересня місто зазнало бомбардувань, внаслідок яких загинуло багато жителів і солдатів. 15-16 вересня відбулась так звана «битва за Білґорай» — важкі бої в місті та його околицях між польськими та німецькими військами, а 17 вересня, після чергової пожежі, місто було зайняте військами Вермахту.
28 вересня 1939 р., згідно з [[Пакт Молотова-Ріббентропа|пактом Молотова-Ріббентропа]] Білґорай перейшов під радянську владу. Пізніше, внаслідок зміни умов протоколу [[Червона армія|Червона Армія]] покинула місто і воно ввійшло до складу [[Генеральна губернія|Генеральної Губернії]]. Під час німецької окупації в околицях міста діяли численні партизанські загони. 24 липня 1944 р. після нетривалих боїв в місто ввійшла [[Червона армія]]. Внаслідок бойових дій під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] місто зазнало значних втрат: близько 80 % будинків було зруйновано, чисельність населення зменшилась майже вдвічі.
== Відомі люди, пов'язані з містом ==
Рядок 123:
* {{flag|SVK}} [[Стропков]]
* {{flag|ISR}} [[Афула]]
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* ''Марчак І.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1846/file.pdf З Мучеництва Холмщини на Білґорайщині].
== Посилання ==
▲* [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1846/file.pdf З Мучеництва Холмщини на Білґорайщині. І. Марчак, Вінніпег, Канада, 1957.]
{{commonscat|Biłgoraj}}
* [http://www.bilgorajska.pl/gmina,1,0,0,miejska,Bilgoraj.html Bilgoraj] // bilgorajska. {{ref-pl}}
{{Poland-geo-stub}}
[[Категорія:Білгорай|*]]▼
[[Категорія:Міста Люблінського воєводства]]
▲[[Категорія:Білгорай]]
| |||