Булганін Микола Олександрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 38:
}}
'''Булга́нін Мико́ла Олекса́ндрович''' (*{{ДН|11|6|1895|30|5}}, [[Нижній Новгород]] — † [[24 лютого]] [[1975]], [[Москва]]) — радянський політичний та [[воєначальник|військовий діяч]], [[Маршал Радянського Союзу]] ([[1947]]) (позбавлений звання [[26 листопада]] 1958), [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1955]]). [[Голова Ради Міністрів СРСР]] (1955-1958), 1-й заступник з 1950 року, заступник з 1947 року, а в 1938-1944 рр. заступник голови РНК СРСР. Тричі голова Держбанку СРСР (1938-1940, 1940-1945, 1958). У 1953-1955 рр. міністр оборони, в 1947-1949 рр. міністр збройних сил СРСР. У 1937-1938 рр. голова РНК РРФСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-5 скликань (1937-1962). Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 2-4-го скликань.
== Біографія ==
У автобіографії вказував, що його батько служив на паровому млині товариства Бугрова на станції Сейма в 50 кілометрах від міста Нижній Новгород. Проте, за іншими даними, його батько, Олександр Павлович Булганін (1857-1947), з міщан міста Семенова, працював прикажчиком на заводах відомого у той час хлібопромисловця Миколи Олександровича Бугрова.
Освіта незавершена середня. У 1917 році закінчив [[реальне училище]]. Трудову біографію розпочав у 1915 році учнем електротехніка в Нижньому Новгороді. Потім працював конторником.
З березня 1917 року член [[РСДРП(б)]].
У 1917-1918 роках — боєць охорони Растяпинського заводу вибухових речовин Нижегородської губернії.
З 1918 року працював в органах [[ВЧК]], 1918-1919 років — заступник голови Московсько-Нижньогородської залізничної ЧК. У 1919-1921 рр. — начальник сектору оперативної частини з транспорту Особливого відділу Туркестанського фронту. 1921-1922 роки — начальник транспортної ЧК Туркестанського військового округу. У 1922 році — заступник начальника інформаційного відділу з транспорту ДПУ РРФСР.
У 1922-1927 роках — помічник голови електротехнічного тресту Центрального району, голова державного електротехнічного тресту Вищої ради народного господарства СРСР.
У 1927-1931 роках — директор Московського електролампового заводу імені Куйбишева. У 1930 році завод першим серед промислових підприємств СРСР нагороджений орденом Леніна № 2. Булганін став, одним з перших в СРСР, кавалерів ордена Леніна.
У 1931-1937 роках — голова виконавчого комітету Мосековської міської ради.
На [[XVII з'їзд ВКП(б) |XVII з'їзді ВКП(б)]] в лютому 1934 року обраний кандидатом в члени ЦК ВКП(б).
З липня 1937 року по вересень 1938 року — голова Ради народних комісарів РРФСР. На жовтневому пленумі ЦК ВКП(б) 1937 року переведений з кандидатів в члени ЦК ВКП(б).
З вересня 1938 року по травень 1944 року — заступник голови [[Рада народних комісарів СРСР|Ради народних комісарів СРСР]]. Одночасно з жовтня 1938 року по квітень 1940 року і з жовтня 1940 року по травень 1945 року очолював правління [[Державний банк СРСР|Державного банку СРСР]].
Під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] з 19 липня 1941 року по 10 вересня 1941 року і з 1 лютого 1942 року по 5 травня 1942 року — член Військової ради Західного напряму. Був членом Військової ради Західного фронту (12.07.1941 — 15.12.1943); [[2-й Прибалтійський фронт|2-го Прибалтійського фронту]] (16.12.1943 — 21.04.1944); [[1-й Білоруський фронт|1-го Білоруського фронту]] (12.05.1944 — 21.11.1944).
== Військові звання ==
| |||