Костянтин Василь Острозький: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 100:
Гідний продовжувач справи свого батька; ретельно дбав про українське [[православ'я]]. За нього Острог&nbsp;— один із двох титулярних центрів єпархії Східної Волині&nbsp;— стає центром [[православ'я|православної]] духовності. Відзначаючись релігійною толерантністю, Костянтин Василь Острозький цікавився творами [[католицизм|католицьких]] богословів, певний час знаходився під впливом [[протестантизм]]у. [[20 жовтня]] [[1592]] року король [[Сигізмунд III Ваза]] видав йому привілей виступати захисником прав Руської Церкви і висувати кандидатів на спорожнілі єпископські уряди (посади)<ref>''Сеник С.'' Передумови Берестейської унії // Основні документи Берестейської унії.&nbsp;— Львів&nbsp;: Свічадо, 1996.&nbsp;— С.&nbsp;14.&nbsp;— ISBN 966-561-007-4.</ref>.
 
Характерним було ставлення його до актуального на той час питання об'єднання [[католикКатолицтво|католиків]]ів і православних. Виступивши спочатку на підтримку такого об'єднання (надав кошти Іпатію Потію для поїздки до Риму<ref name="Н6"/>, Костянтин Василь Острозький волів тримати процес під повним власним контролем. Тому, коли в 1594—1596&nbsp;роках частина духовенства здійснила спробу укласти церковну унію, оминаючи князя, він виступив її рішучим супротивником, різко засуджуючи рішення [[Берестейська унія|Берестейського собору]]; не сподівався, що [[Іпатій (Потій)|Іпатій Потій]] (давній і близький приятель князя<ref name="В9">''Вечерський В.'' Українські монастирі…&nbsp;— С. 319.</ref>), який завдяки його сприянню став єпископом Берестейським та Володимирським, буде опікуватись ввіреною паствою, а його самого буде вважати тільки ''овечкою, що потребує проводиря''<ref>''Сеник С.'' Передумови Берестейської унії…&nbsp;— С. 19.</ref>.
 
=== Костянтин Василь Острозький і піднесення української культури ===