Бета (літера): відмінності між версіями

== Передавання бети в українській мові ==

Згідно з чинним правописом (від 1993 року) «бету» в [[грецизм|словах грецького походження]] передають по-різному, залежно від шляху запозичення. Так, у словах, запозичених через латинську, грецька β передається як «[[б]]». Тоді як для слів, що потрапили в українську мову через [[староцерковнослов'янська мова|старослов'янську]], а також в нових запозиченнях з [[новогрецька мова|новогрецької]] (де літера β читається як звук [v]), на місці «бети» пишуть «[[в]]»: наприклад, ''Θήβαι'' записують як «Фіви», ''Βάρβαρα'' — як «[[Варвара]]». У західноукраїнських же землях, що ніколи не були в складі Російської імперії, усталилась польська й німецька традиція передавати грецизми в латинському читанні: «Теби», «Барбара» (від {{lang-la|Thebae, Barbara}}). Зі створенням загальної норми літературної мови повстало й питання вироблення загальних правил передавання грецизмів.

{{Грецькі літери}}