|
=== [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]] ===
Після [[Розпад Австро-Угорської імперії|Розпаду Австро-Угорщини]] і до {{дата|1921||}} року комплекс споруд був покинутим. З {{дата|[[1921||}}]] року тут розташовувався '''''Польський кадетський корпус № 1''''' ({{lang-pl|Korpus Kadetów Nr.1}} — з {{дата|[[1935||}}]] року, [[Юзеф Пілсудський|імені Юзефа Пілсудського]]) перебазований з [[Краків|Кракова]]. Напад [[Третій Рейх|Німеччини]] змусив польське командування у вересні {{дата|1939||}} року евакуювати з [[Равич (Великопольське воєводство)|Равича]] до Львова ''Корпус кадетів № 3''. Однак у зв'язку з наступом [[Червона армія|Червоної армії]] розпочати заняття так і не вдалося. Після приєднання західноукраїнських земель до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] радянська влада розформувала навчальний заклад.
=== [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] ===
{{Main|Львівське вище військово-політичне училище}}
З кінця {{дата||09|}}вересня до {{дата|1939|11|14}} листопада 1939 року в приміщеннях колишнього кадетського корпусу був розміщений штаб [[Український фронт (1939)|Українського фронту]]. Після його розформування тут розмістилося '''Львівське піхотне училище''' Червоної армії, яке через рік було переміщене до [[Острог]]а. З {{дата|1940|12|}} до {{дата|1941|03|}} року навчальні корпуси по вул. Кадетській, 32 стають місцем дислокації 15-ї моторизованої кулеметно-артилерійської бригади. У Березні {{дата|1941||}} року її замінила 32-га танкова дивізія 4-го механізованого корпусу Червоної армії. під час німецької окупації на території нинішньої Академії знаходився військовий шпиталь, а з кінця {{дата|1944|07|}} року і до весни {{дата|1947||}} року — радянський військовий шпиталь.
Потім тут діяло військово-політичне училище, створене {{дата|1939|11|18}} року в м. [[Брянськ]] Орловської області. Училище здійснювало підготовку офіцерів-політпрацівників. За роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] училище переміщувалось у міста {{нп|Бобров (місто)|Бобров|ru|Бобров (город)}}, {{нп|Халтурин (місто)|Халтурин|ru|Халтурин (город)}}, [[Харків]] і випустило близько 11 тисяч [[офіцер]]ів. За мужність у роки війни 15 вихованців навчального закладу отримали звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]].
У {{дата|1947||}} році училище переміщується до [[Львів|Львова]] і стає '''Львівським військово-політичним училищем''' (деякий час носило ім'я [[Щорс Микола Олександрович|М. О. Щорса]]), займаючи територію кадетського корпусу. Заклад готував офіцерів для служби у редакціях військових ЗМІ і культурно-просвітницьких закладах армії та флоту.
У {{дата|1962||}} році Львівське військово-політичне училище перетворено на вище.
{{дата|1975|04|30}} квітня 1975 року Указом Президії Верховної ради СРСР '''Львівське вище військово-політичне училище''' було нагороджено орденом [[Орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]].
У {{дата|1978||}} році за заслуги у справі підвищення боєготовності збройних сил [[Чехословацька Соціалістична Республіка|Чехословацької Соціалістичної Республіки]] ''ЛВВПУ'' нагороджується {{нп|Орден Червоної Зірки (ЧССР)|Орденом Червоної Зірки ЧССР|ru|Орден Красной Звезды (ЧССР)}}.
За роки [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянської влади]] надбано вагомий досвід у підготовці офіцерських кадрів для збройних сил іноземних держав. Після набуття училищем статусу [[Вищий навчальний заклад|вищого навчального закладу]] на спеціальному факультеті з {{дата|серпня 1971|08|}} року навчалися військовослужбовці більш ніж 20 країн [[Східна Європа|Східної Європи]], [[Азія|Азії]], [[Африка|Африки]] та [[Латинська Америка|Латинської Америки]].
[[Файл:ВІЛП.png|thumb|слева|300px|Емблема військового інституту університету «Львівська Політехніка»]]
| 