Переяславська рада: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 1:
{{Українська історія}}
[[Файл:Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада.JPG|300px|міні|Пам'ятнийятник знакпід назвою «Навіки разом», встановлено на відзначення 325-річчя «возз'єднання» України з Росією у [[Переяслав-Хмельницький|Переяславі-Хмельницькому]]. Споруджений у 1979 роціроку.]]
'''Переяславська рада''' — загальна військова рада, яку гетьман [[Богдан Хмельницький]] скликав у [[Переяслав-Хмельницький|Переяславі]] 8 (18) січня [[1654]] року. Точні результати Ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, приняте Радою, трактується по-різному. Деякі історики схиляються до думки, що рішення, прийняте Радою, полягало у об'єднанні територій [[Військо Запорозьке|Війська Запорозського]] з [[Московське царство|Московським царством]].
 
Рядок 14:
Єдиний можливий союзник, кримський хан, не був зацікавлений в остаточній перемозі козаків. Тут важили міркування про різну віру та про періодичні набіги на Україну по [[ясир]] — джерело ханських прибутків. Самодостатнє господарювання українців завжди було джерелом збагачення татар, польської шляхти та відкупників-євреїв і російського боярства з москалями — служивим людом московського царя. Ще з часів Римської імперії слов'яни були «сильними рабами і сміливими та вмілими воїнами». Саме тому ця імперія не змогла досягти успіху на землях [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]], хоч мала успіх в просуванні на схід — в Азію.
 
Отже, спершу Хмельницький намагався побудувати [[автономія|автономне]] утворення в межах Речі Посполитої, просив військової допомоги у московського царя і його воєвод, з часом — схилявся до рішення стати васалом Османської імперії, і це стало чинником, який вплинув на рішення [[Земський собор|Земського собору у]] 1653 роціроку.
 
=== Переговори ===
Рядок 72:
 
== Оцінки ==
[[Файл:300th anniversary of the reunification. Ukrainian flavor.jpg|300px|міні|ліворуч|Монумент у [[Переяслав-Хмельницький|Переяславі-Хмельницькому]] на відзначення 300-річчя «возз'єднання» України з Росією. Прикрашений жителями національною символікою до [[День Незалежності України|Дня Незалежності України]] в рік початку [[Російська збройна агресія проти України (2014—20162014—2017)|російської збройної агресії проти України]].]]
Оцінка самої Переяславської ради була і є предметом частих суперечок між ученими. Справа ускладнюється тим, що оригінальні документи втрачено, а може, їх і не було взагалі. Збереглися лише «копії» чи «переклади», що дає право вважати «переяславські домовленості» фікцією, тобто вигадкою. До того ж російський архіваріус [[Шафранов Петро Олександрович|Петро Шафранов]] доводить, що навіть ці «копії» сфальсифіковані царськими переписувачами. Загалом висунуто п'ять основних тлумачень «Переяславської угоди».
 
На думку російського історика права Василя Сергєєвича (помер 1910), «угода» являла собою персональну унію між [[Московія|Московією]] та [[Україна|Україною]], за якою обидві сторони мали спільного [[монарх]]а, зберігаючи кожна свій окремий уряд. Інший фахівець із російського права Микола Дьяконов (помер 1919) доводив, що, погоджуючись на ''«особисте підкорення»'' цареві, українці безумовно погоджувалися на поглинення їхніх земель [[Московське царство|Московським царством]], а тому ця угода була ''«реальною унією»''. Такі історики, як росіянин Венедикт М'якотін та українець [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]], вважали, що Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона (цар) погоджувалася захищати слабшу (українців), не втручаючися в її внутрішні справи; українці ж зобов'язувалися сплачувати цареві податки, подавати військову допомогу тощо. Інший український історик&nbsp;— [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В'ячеслав Липинський]]&nbsp;— пропонує думку, що угода 1654&nbsp;р. була не чим іншим, як лише тимчасовим військовим союзом між Московією та Україною.<ref>[http://www.infoukes.com/ukremb/history/SUBTELNY/title.htm Орест Субтельний. «Україна історія»]</ref>
 
Як зазначив [[Шевельов Юрій Володимирович |Юрій Шевельов]],<ref name="Shevelov">[http://movahistory.org.ua/wiki/Шевельов_Ю._Москва,_Маросейка Шевельов Ю. Москва, Маросєйка]</ref>, Переяслав у перспективі трьох сторіч нам уявляється початком великої трагедії. Але в 1654 році не був закладений розвиток тільки в цьому напрямі. Навпаки, сучасникам Переяслав здавався вихідним пунктом для великої експансії. Україні, яка майже нічого не втратила політично, відкривався шлях до культурного завоювання страшного сусіда. Київ в очах тогочасного українця був другим [[Єрусалим]]ом&nbsp;— центром церкви, культури. Ворогом були османи та поляки, і знаряддям піднесення другого Єрусалима&nbsp;— Києва, мала стати Москва. Її військова сила мала здійснити програму української інтелігенції.
 
Що таке Москва,&nbsp;— знали, і все-таки пішли на Переяслав. Може, тому, що усвідомлювали, наскільки нижчий був той культурний і побутовий рівень, на якому стояла Москва. Дійсно, Переяслав став передумовою української культурної [[інвазія|інвазії]]. Уже у другій половині XVII століття в Москві було сім монастирів, повністю заселених українцями й білорусинами. Славнозвісна реформа [[Никон (московський патріарх)|патріарха Никона]] була фактично проведена з участю українців, вихідців із Київської академії. Заснована 1685 року Московська академія, що відома під назвою [[Слов'яно-греко-латинська академія|Слов'яно-греко-латинської]], від 1700 року фактично перейшла в українські руки і протягом наступних 64 років із дев'ятнадцяти ректорів українцями були шістнадцять.
Рядок 91:
На майдані Возз'єднання було обрано Гетьманом України політика, літературного критика, публіциста, провідника руху опору проти національної дискримінації українського народу, проти русифікації, керівника [[Народний Рух України|Народного Руху України]], ініціатора та ідейного натхненника [[Українська Гельсінська Спілка|Української Гельсінської Спілки]] [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслава Чорновола]].<ref>[http://pereyaslav-rda.gov.ua/news/2015/1943-v-pereiaslavi-na-mistsi-zrechennia-moskovskomu-tsarevi-vshanuvaly-viacheslava-chornovola-foto В Переяславі, на місці зречення московському цареві, вшанували В'ячеслава Чорновола.] Сайт Переяславської РДА</ref>
 
На Великій раді затверджено текст [[Присяга|присяги]] на вірність Україні і одноголосно проголошено зречення присяги на вірність московському цареві, даної у 1654 роціроку під час Переяславської ради.<ref name="zrichennya"/>.
 
На пам'ятному знаку, встановленому на честь цієї події значиться:<ref>[http://perejaslav.org.ua/places/ploshha-pereyaslavskoy-radi.html Переяслав. Площа Пернеяславської Ради.] Переяславщина</ref>:
{{Цитата|''Присяги, даної на цьому місці, зрікаємося, на цьому хрест цілуємо — гетьман українського козацтва і вся генеральна старшина, і отамани, і козаки''.