Переяславська рада: відмінності між версіями

{{Українська історія}}

'''Переяславська рада''' — загальна військова рада, яку гетьман [[Богдан Хмельницький]] скликав у [[Переяслав-Хмельницький|Переяславі]] 8 (18) січня [[1654]] року. Точні результати Ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, приняте Радою, трактується по-різному. Деякі історики схиляються до думки, що рішення, прийняте Радою, полягало у об'єднанні територій [[Військо Запорозьке|Війська Запорозського]] з [[Московське царство|Московським царством]].

 

Єдиний можливий союзник, кримський хан, не був зацікавлений в остаточній перемозі козаків. Тут важили міркування про різну віру та про періодичні набіги на Україну по [[ясир]] — джерело ханських прибутків. Самодостатнє господарювання українців завжди було джерелом збагачення татар, польської шляхти та відкупників-євреїв і російського боярства з москалями — служивим людом московського царя. Ще з часів Римської імперії слов'яни були «сильними рабами і сміливими та вмілими воїнами». Саме тому ця імперія не змогла досягти успіху на землях [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]], хоч мала успіх в просуванні на схід — в Азію.

 

 

=== Переговори ===

 

== Оцінки ==

Оцінка самої Переяславської ради була і є предметом частих суперечок між ученими. Справа ускладнюється тим, що оригінальні документи втрачено, а може, їх і не було взагалі. Збереглися лише «копії» чи «переклади», що дає право вважати «переяславські домовленості» фікцією, тобто вигадкою. До того ж російський архіваріус [[Шафранов Петро Олександрович|Петро Шафранов]] доводить, що навіть ці «копії» сфальсифіковані царськими переписувачами. Загалом висунуто п'ять основних тлумачень «Переяславської угоди».

 

На думку російського історика права Василя Сергєєвича (помер 1910), «угода» являла собою персональну унію між [[Московія|Московією]] та [[Україна|Україною]], за якою обидві сторони мали спільного [[монарх]]а, зберігаючи кожна свій окремий уряд. Інший фахівець із російського права Микола Дьяконов (помер 1919) доводив, що, погоджуючись на ''«особисте підкорення»'' цареві, українці безумовно погоджувалися на поглинення їхніх земель [[Московське царство|Московським царством]], а тому ця угода була ''«реальною унією»''. Такі історики, як росіянин Венедикт М'якотін та українець [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]], вважали, що Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона (цар) погоджувалася захищати слабшу (українців), не втручаючися в її внутрішні справи; українці ж зобов'язувалися сплачувати цареві податки, подавати військову допомогу тощо. Інший український історик&nbsp;— [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В'ячеслав Липинський]]&nbsp;— пропонує думку, що угода 1654&nbsp;р. була не чим іншим, як лише тимчасовим військовим союзом між Московією та Україною.<ref>[http://www.infoukes.com/ukremb/history/SUBTELNY/title.htm Орест Субтельний. «Україна історія»]</ref>

 

 

Що таке Москва,&nbsp;— знали, і все-таки пішли на Переяслав. Може, тому, що усвідомлювали, наскільки нижчий був той культурний і побутовий рівень, на якому стояла Москва. Дійсно, Переяслав став передумовою української культурної [[інвазія|інвазії]]. Уже у другій половині XVII століття в Москві було сім монастирів, повністю заселених українцями й білорусинами. Славнозвісна реформа [[Никон (московський патріарх)|патріарха Никона]] була фактично проведена з участю українців, вихідців із Київської академії. Заснована 1685 року Московська академія, що відома під назвою [[Слов'яно-греко-латинська академія|Слов'яно-греко-латинської]], від 1700 року фактично перейшла в українські руки і протягом наступних 64 років із дев'ятнадцяти ректорів українцями були шістнадцять.

На майдані Возз'єднання було обрано Гетьманом України політика, літературного критика, публіциста, провідника руху опору проти національної дискримінації українського народу, проти русифікації, керівника [[Народний Рух України|Народного Руху України]], ініціатора та ідейного натхненника [[Українська Гельсінська Спілка|Української Гельсінської Спілки]] [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслава Чорновола]].<ref>[http://pereyaslav-rda.gov.ua/news/2015/1943-v-pereiaslavi-na-mistsi-zrechennia-moskovskomu-tsarevi-vshanuvaly-viacheslava-chornovola-foto В Переяславі, на місці зречення московському цареві, вшанували В'ячеслава Чорновола.] Сайт Переяславської РДА</ref>

 

 

{{Цитата|''Присяги, даної на цьому місці, зрікаємося, на цьому хрест цілуємо — гетьман українського козацтва і вся генеральна старшина, і отамани, і козаки''.