Вікіпедія

Енцелад (супутник): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
sulci
Рядок 38:
 
== Назва ==
Назва «Енцелад» запропонована сином першовідкривача&nbsp;— [[Джон Гершель|Джоном Гершелем]]&nbsp;— на честь [[Гіганти|гіганта]] [[Енкелад]]а з [[Антична міфологія|грецької міфології]]. Він вибрав цю назву через те, що [[Сатурн (міфологія)|Сатурн]], відомий у давньогрецькій міфології як [[Кронос]], був ватажком гігантів. Деталям рельєфу Енцелада [[Планетна номенклатура|дають імена]], взяті зі збірника оповідань «[[Тисяча й одна ніч]]»<ref name="NameCategories"/>. [[Метеоритний кратер|Кратери]] називають на честь його персонажів, а інші структури&nbsp;— {{нп|Борозна (планетна номенклатура)|борозни|ru|Борозда (планетная номенклатура)}} (''fossae''), [[Гряда (астрогеологія)|гряди]] (''dorsa''), рівнини (''planitiae'') та вибоїни«зморшки» (''sulci'')&nbsp;— на честь згадуваних там географічних об'єктів. Станом на лютий 2017&nbsp;року на карті Енцелада фігурує 85 назв<ref name="gazetteer_Enceladus"/>, із яких 22 [[Міжнародний астрономічний союз]] затвердив 1982&nbsp;року, після прольоту двох [[Космічний апарат|КА]] «Вояджер», а інші&nbsp;— починаючи з 2006&nbsp;року, на основі знімків «Кассіні»<ref name="NewNames"/>.
 
== Розміри і маса ==
Рядок 81:
|[[Файл:EN004 Painting on the walls.jpg|thumb|Знімок поверхні Енцелада у псевдокольорах. Видно характерні деталі рельєфу, в тому числі й кратери, які руйнуються. Знімок отриманий «Кассіні» 9 березня 2005 року]] || [[Файл:EN004 Moon with a Past.jpg|thumb|Мозаїка поверхні Енцелада з високою роздільністю показує багато розломів і кратерів (переважно давніших, ніж розломи). Знімок «Кассіні», 9 березня 2005 року]]
|}
Інший прояв тектонічних процесів Енцелада&nbsp;— це смуги криволінійних борозен та гребенів, відкриті «Вояджером-2». Вони часто відділяють гладкі рівнини від кратерованих<ref name="Rothery" />. Такі ділянки (наприклад, {{нп|вибоїнизморшки Самарканд||ru|Рытвины Самарканд}}), нагадують деякі ділянки [[Ганімед (супутник)|Ганімеда]], однак на Енцеладі їх рельєф набагато складніший. Ці смуги часто розташовуються не паралельно одна одній, а стикуються під кутом на зразок шеврона. В інших випадках вони припідняті, а вздовж них тягнуться розломи і хребти. «Кассіні» відкрив у вибоїнахзморшках Самарканд цікаві темні плями шириною 125 і 750 метрів, які розташовуються приблизно паралельно до вузьких розломів. Ці плями інтерпретуються як провали<ref name="Turtle" />.
 
Крім глибоких розломів і рельєфних смуг, на Енцеладі є ще декілька типів ландшафту. На зображеннях вище видно комплекс вузьких розломів (по декілька сотень метрів шириною), відкритих космічною станцією «Кассіні». Багато з цих розломів зібрані у смуги, що перетинають кратеровані ділянки. Вглиб вони поширюються, мабуть, лише на декілька сотень метрів. На морфологію розломів, що проходять через кратери, мабуть, вплинули своєрідні властивості зміненої ударом поверхні: всередині кратерів розломи виглядають не так, як ззовні<ref name="Turtle" /><ref name="Barnash" />. Інший приклад тектонічних структур Енцелада&nbsp;— лінійні западини, вперше виявлені «Вояджером-2», і набагато детальніше зняті станцією «Кассіні». Вони перетинають ділянки різних типів, як, наприклад, заглиблення і пояси хребтів. Це, мабуть, одні з наймолодших деталей рельєфу Енцелада (як і рифти). Але деякі з них (як і розташовані біля них кратери) виглядають згладженими, що вказує на їх великий вік. Є на цьому супутнику і хребти, хоча вони там не так розвинуті, як, наприклад, на [[Європа (супутник)|Європі]]. Їхня висота досягає одного кілометра<ref name="Turtle" />. За поширеністю на Енцеладі тектонічних структур видно, що тектоніка була на ньому важливим геологічним фактором в протягом більшої частини його існування.
 
==== Ударні кратери ====
[[Файл:EN003 Degraded Craters on Enceladus.jpg|thumb|Напівзруйновані кратери на Енцеладі. Знімок «Кассіні» 17 лютого 2005 року. Знизу зліва направо простягаються {{нп|вибоїнизморшки Хама||ru|рытвины Хама}}; вище видно кратеровані області]]
[[Зіткнення з космічним тілом|Імпактні події]]&nbsp;— звичайне явище для багатьох об'єктів [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Більша частина Енцелада вкрита [[Метеоритний кратер|кратерами]] з різною концентрацією і ступенем зруйнованості.
 
Рядок 92:
 
==== Гладкі рівнини ====
[[Файл:EN003 Samarkand Sulci.jpg|thumb|upright|left|{{нп|ВибоїниЗморшки Самарканд||ru|Рытвины Самарканд}} на Енцеладі. Знімок «Кассіні» 17 лютого 2005 року. Справа видно північно-західну частину рівнини Сарандіб]]
Дві гладкі [[рівнина|рівнини]]&nbsp;— {{нп|рівнина Сарандіб|Сарандіб|ru|равнина Сарандиб}} і {{нп|рівнина Діяр|Діяр|ru|равнина Дийяр}}&nbsp;— були відкриті ще «Вояджером-2». Вони мають переважно низький рельєф і дуже слабо кратеровані, що вказує на їхній відносно молодий вік<ref name="Smith" />. На знімках рівнини Сарандіб, зроблених «Вояджером-2», ударних кратерів не видно взагалі. На південному-заході від неї є ще одна рівнинна область, яку навхрест перетинають декілька западин і уступів. Пізніше «Кассіні» отримав набагато детальніші знімки цих гладких у першому наближенні областей, і виявилося, що вони перетинаються великою кількістю низьких хребтів і розломів.
Наразі вважається, що ці деталі рельєфу виникли через [[напруження зсуву]]<ref name="Turtle" />. На детальних фотографіях рівнини Сарандіб, знятих «Кассіні», видно і невеликі кратери. Вони дозволили оцінити вік рівнини. Його оцінки (в залежності від прийнятого значення швидкості накопичення кратерів) лежать в інтервалі від 170&nbsp;млн до {{nobr|3,7 млрд}} років<ref name="Porco" /><ref name="Crater_flux">Єдиний метод визначення абсолютного віку поверхні небесних тіл, з яких немає зразків речовини&nbsp;— [[підрахунок кратерів|розрахунок за концентрацією кратерів]]. На жаль, швидкість накопичення кратерів на об'єктах зовнішньої [[Сонячна система|Сонячної системи]] точно не відома. Оцінки віку, виконані за однією і тією ж концентрацією кратерів і різними значеннями швидкості кратерування, сильно відрізняються. Тому для повноти картини надаються обидві оцінки, наведені у Porco ''et al.'', 2006.</ref>.
Рядок 101:
{{main base|{{нп|Тигрові смуги (Енцелад)||en|Tiger stripes (Enceladus)}}}}
[[Файл:Fountains of Enceladus PIA07758.jpg|thumb|200px|Струмені речовини, що б'ють з-під поверхні Енцелада. Знімок {{нп|Кассіні (космічний апарат)|«Кассіні»|ru|Кассини (космический аппарат)}}]]
Зображення, отримані «Кассіні» при зближенні 14 липня 2005 року, показали своєрідну [[Тектоніка|тектонічно]] деформовану область, яка розташовується навколо південного полюса Енцелада і досягає 60° південної широти. Вона вкрита розломами і хребтами<ref name="Porco" /><ref name="Ciclops1223" />. Там мало великих ударних кратерів, з чого можна зробити висновок, що це наймолодша ділянка поверхні Енцелада (і всіх крижаних супутників середнього розміру). За швидкістю накопичення кратерів вік деяких ділянок цієї області оцінюється в 500&nbsp;000&nbsp;років, а можливо, і менше<ref name="Porco" />. Неподалік від центру цієї області можна побачити чотири розломи, обмежених з обох боків хребтами. Вони неофіційно називаються {{нп|Тигрові смуги (Енцелад)|«тигровими смугами»|en|Tiger stripes (Enceladus)}}. Їхня глибина досягає 500&nbsp;м, ширина&nbsp;— двох кілометрів, а протяжність&nbsp;— 130&nbsp;км. 2006 року вони отримали власні назви: {{нп|вибоїнизморшки Александрія||ru|рытвины Александрия}}, {{нп|ВибоїниЗморшки Каїр|Каїр|ru|рытвины Каир}}, {{нп|вибоїнизморшки Багдад|Багдад|ru|рытвины Багдад}} і {{нп|вибоїнизморшки Дамаск|Дамаск|ru|рытвины Дамаск}}<ref name="gazetteer_sulci" />. Ці розломи, мабуть,&nbsp;— наймолодші деталі приполярної області. Вони оточені відкладами крупнозернистого водяного льоду (який виглядає блідо-зеленим на спектрозональних знімках, отриманих об'єднанням зображень в ультрафіолетовому, зеленому та ближньому інфрачервоному діапазоні). Такий самий лід видно і в інших місцях&nbsp;— у відслоненнях і розломах<ref name="Ciclops1223" />. Його наявність вказує на те, що область достатньо молода і ще не покрита дрібнозернистим льодом із E-кільця. Результати спектрометрії у видимій та інфрачервоній області показують, що зеленуватий лід у тигрових смугах відрізняється за складом від льоду інших ділянок поверхні Енцелада. Спектрометричне виявлення свіжого кристалічного водяного льоду в смугах вказує на молодість цих ділянок (молодше 1000 років) чи їх недавнє розплавлення<ref name="VIMS_PR" />. Крім того, в тигрових смугах були знайдені прості органічні сполуки, які більше ніде на поверхні досі не виявлені<ref name="Brown" />.
 
Один із таких районів «блакитного» льоду в південній полярній області був знятий з дуже високою роздільністю під час прольоту 14 липня 2005 року. На фотографіях видно дуже сильно деформовані ділянки, місцями покриті глибами розміром 10—100&nbsp;м<ref name="Ciclops1250" />.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Енцелад_(супутник)