Узбецька Радянська Соціалістична Республіка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 10:
| в складі СРСР = [[13 травня]] [[1925]]
| дата виходу з СРСР = [[1 вересня]] [[1991]]
| площа = 447,4 тыс. км<sup>2</sup><br />5-а в СрСР
| населення = 19 906 тыс. чел. ([[1989]])<br />3-я в СРСР
| density = 85,6 чел./км<sup>2</sup> ([[1989]])<br />3-я в СРСР
| гімн = [[Гімн Узбецької РСР]]
}}
'''Узбецька Радянська Соціалістична Республіка''' — одна з республік [[СРСР]], в 1991 році стала незалежною від СРСР. Зараз це країна [[Узбекистан]].
===
Більша частина сучасного Узбекистану була завойована [[Російська імперія|Російською імперією]] у 1860-х — 1870-х роках, зокрема [[Хівінське ханство]] було частково анексовано 1873 року, Кокандське ханство — 1876, Бухарське опинилося під протекторатом Росії 1868 року.
Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] у [[Петроград]]і, на узбецьких землях тривала боротьба між загонами [[басмацтво|національно-визвольний руху]] та більшовицькими загарбниками, яка закінчилася поразкою басмачів та встановленням на узбецьких землях радянської влади. Основні сили басмачів були знищені до 1922 року, хоча окремі загони трималися до 1930-х років.
1920 року більшовики проголосили створення Хорезмської і Бухарської народних радянських республік. 1924 року у результаті адміністративно-територіальної реформи ці республіки були розформовані, зі складу [[РСФСР]] була виділена [[Туркестанська АРСР]] і на їхній території були утворені дві нові союзні республіки
=== Роки радянської влади ===
Суверенітет Узбекистану у складі СРСР був номінальним, всі владні повноваження були зосереджені у Москві. Економічний розвиток республіки зведений до забезпечення сировинних потреб загальносоюзної промисловості.
З [[1959]] по [[1983]] роки республікою керував [[Шараф Рашидов]]. За часів його правління 1969 року в Ташкенті відбулися масові безладдя на етнічному ґрунті, а після смерті Ш. Р. Рашидова в [[1983]] році великий резонанс одержало т.зв. «[[бавовняна справа]]», у ході розслідування якого виявилися гігантського розміру підтасування у звітності, ціла система корупційних практик, що охопила чиновників вищої ланки республіканської адміністрації.
=== Останні роки ===
▲Суверенітет Узбекистану у складі СРСР був номінальним, всі владні повноваження були зосереджені у Москві. Економічний розвиток республіки зведений до забезпечення сировинних потреб загальносоюзної промисловості. В той же час за часи радянської влади в Узбекистані було відкрито чимало освітніх та мистецьких закладів, зокрема Узбецький театр драми ([[1919]]), Узбецький театр опери й балету ([[1939]]), заснована Академія наук Узбецької СРСР ([[1943]]). В роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] до Узбекістану було евакуйовано чимало радянських діячів культури (зокрема у Ташкентській консерваторії викладав [[Левко Ревуцький|Л.Ревуцький]]).
[[24 березня]] [[1990]] року першою сесією ''Олій Мажлісу''— Верховної Ради (парламенту Узбецької РСР) посади Президента Республіки Узбекистан (вперше серед інших республік СРСР). [[Іслам
[[20 червня]] [[1990]] року Олій Мажліс ухвалив декларацію "Про державний суверенітет". [[31 серпня]] [[1991]] року, на позачерговій сесії Олій Мажлісу республіки, парламент країни проголосив незалежність Республіки Узбекистан. Узбекистан здобув свою державність мирним, парламентським, демократичним шляхом.
| |||