Комуністичний інтернаціонал: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Anoienc (обговорення | внесок) Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
{{Otheruses|Комінтерн (значення)}}
{{Комунізм}}{{Марксизм-ленінізм}}
'''Комуністи́чний інтернаціона́л''' (скорочено '''Комінте́рн'''), або ж '''тре́тій інтернаціона́л''' — міжнародна організація [[Комуністична партія|комуністичних партій]], яка керувалась Кремлем і знаходилась під повним контролем Іноземного Відділу [[НКВС]] (розвідка, спец-операції). Заснована 1919 року в [[Москва|Москві]] за ініціативи [[Володимир Ленін|Володимира Ульянова]], який оголосив «мертвим» [[Другий інтернаціонал]] після початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] 1914 року. 1943 року [[Сталін]] розпустив Комінтерн на вимогу союзників СРСР — [[США]] та [[
Комінтерн був однією з найважливіших політичних організацій першої половини [[20 століття|XX століття]]. Основною офіційно зазначеною метою його створення була [[Світова революція|«світова пролетарська революція»]], яка, країна за країною, мала охопити увесь Світ. До кінця [[1920-ті|1920-х]] років ця ціль себе зжила, втратила актуальність, і тому стала суперечити доктрині [[сталінізм]]у — побудови «соціалізму в окремій країні». Організація Комінтерну перетворилася на радянський інструмент підривної діяльності ([[Шпигунство|шпигунства]] та [[Диверсія|диверсій]]) у країнах Заходу на користь [[СРСР]]. Формальним керівним органом комінтерну був світовий конгрес. Окремі учасники формували лише секретаріат та президію Виконавчого комітету комуністичного інтернаціоналу (ВККІ). Реально та безпосередньо роботу Комінтерну координували [[ОГПУ]] та Іноземний відділ [[НКВС]] (''рос''. ИНО НКВД), вони ж здійснювали і «ротацію» кадрів — арешти та розстріли іноземних громадян.
Рядок 271:
У зв'язку з цим, наступник Тельмана, член президії Виконкому комінтерну [[Вільгельм Пік]], наприкінці 1933 року заявив: ''«Німеччина маршує до пролетарської революції»''. Як ''«доказ»'' Пік навів те, що ''«непідкорені фашистською диктатурою трудові маси»'' Німеччини знову збирають сили для атаки. Диктатура стала можливою лише тому, що через політику соціал-демократів у КПН ''«була вкрадена підтримка більшості трудового класу»''.<ref>Обидві цитати з Peter Lübbe: ''Kommunismus und Sozialdemokratie'', J.H.W. Dietz Nachf., Berlin/Bonn 1978, S. 141, ISBN 3-8012-1113-4</ref>
Провідні функціонери комінтерну ставились до нацизму як до короткого епізоду в історії німецької політики та очікували на його стрімкий занепад. Однак, протягом 1934 року Гітлеру вдалось консолідувати свою владу, зокрема, шляхом усунення керівництва СА під час так званої [[Ніч довгих ножів|Ночі довгих ножів]]. В зовнішній політиці ним було взято курс на протистояння із Радянським Союзом, збільшення видатків на озброєння, впровадження загального військового обов'язку та укладання угоди з
==== VII Останній всесвітній конгрес 1935 року — Народний фронт ====
Рядок 284:
=== Діяльність Комінтерну у передвоєнні роки ===
[[Пакт Молотова — Ріббентропа|Німецько-Радянський пакт про ненапад]] містив домовленності про поділ сфер впливу, які були втілені в наступні два роки військовою силою. Партії Комінтерну були загнані у глухий кут, наприклад, необхідністю визнання анексії [[Східна Польща|східної Польщі]]. Погоджена пактом [[Радянсько-фінська війна]] призвела до ізоляції комуністичних партій від населення своїх країн. Після початку [[Польська кампанія (1939)|Польської кампанії]] Франція та
Ця фаза, коли Комінтерн мав задовольняти угодам з нацистами, завершилась [[22 червня]] [[1941]] р. [[План Барбаросса|нападом Німеччини на Радянський Союз]]. Протягом цих років багато комуністів полишили свої партії та повернулись спиною до Комінтерну, який втратив політичну довіру та вплив. Досвід залежності національних комуністичних партій від КПРС та зовнішньої політики Радянського Союзу призвели до того, що після 1945 вони стали на новий шлях. Незалежні від радянського впливу комуністичні партії стали називатись після 1970-х років [[Єврокомунізм|єврокомуністами]].
| |||