Вікіпедія

Аксьонов Василь Павлович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 3:
| bgcolour
| Ім'я = Аксьонов Василь Павлович
| Оригінал імені = {{lang-ru|Аксёнов Василий Павлович}}
| Фото = VasilijAksjonov.jpg
| Ширина = 170px250px
| Підпис = Аксьонов Василь Павлович
| Ім'я при народженні =
Рядок 28:
| Примітки =
}}
'''Васи́ль Па́влович Аксьо́нов''' (*{{ДН|20|8|1932}}, [[Казань]] — †{{ДС|6|7|2009}}, [[Москва]]) — радянський, [[СШАСполучені Штати Америки|американський]] і [[Росія|російський]] [[письменник]], [[сценарист]], кінодраматург. Один із лідерів сповідальної радянської прози 1960-х років, де використовується міський молодіжний [[сленг]]. Належав до покоління [[Шістдесятники|шістдесятників]].
 
== Біографія ==
Народився в сім'ї партійних працівників. [[1937]] було репресовано матір [[Гінзбург Євгенія СеменівнаСоломонівна|Євгенію Ґінзбурґ]] і батька Павла Аксьонова. 1938–19481938—1948 виховувався в дитячому будинку. Школу закінчив у [[Магадан]]і, де його мати перебувала на поселенні.
 
[[1956]] закінчив [[Санкт-Петербурзький державний медичний університет|Ленінградський медичний інститут]]. Три роки працював [[лікар]]ем. З 1960 року — професійний літератор.
 
Друкуватися почав [[1959]]. Пік популярності його творів у СРСР припадає на другу половину 60-х років, коли твори В. Аксьонова публікуються в популярних молодіжних журналах та екранізуються на кіностудіях СРСР . Наприкінці 60-х — початку 70-х з завершенням «відлиги» починаються хвилі критичних публікацій, які негативно оцінюють творчість В. Аксьонова, як «чужу» і «не радянську». Одночасно перестають друкуватися твори письменника в СРСР, але натомисть починають видаватися у США. 1979 року В. Аксьонов з групою радянських літераторів-однодумців організував «самвидавівський» альманах «Метрополь», в якому було надруковано твори радянських літераторів, які були заборонені радянською цензурою. Цей альманах був виданий пізніше у США.
 
Одночасно перестають друкуватися твори письменника в СРСР, але натомsсть починають видаватися у США. 1979 року Аксьонов з групою радянських літераторів-однодумців організував «самвидавівський» альманах «Метрополь», в якому було надруковано твори радянських літераторів, які були заборонені радянською цензурою. Цей альманах був виданий пізніше у США.
1980 року виїхав до [[США]] і був позбавлений радянського громадянства. До 2004 року живе і працює в США, викладає російську мову. Стає професором декількох університетів США. 1990 року йому повертають радянське громадянство. У 1980–1991 активно працює на радіо «Свобода».▼
 
▲1980 року виїхав до [[США]] і був позбавлений радянського громадянства. До 2004 року живежив і працюєпрацюdfd в США, викладаєвикладаd російську мову. СтаєСтаd професором декількох університетів США. 1990 року йому повертають радянське громадянство. У 1980–19911980—1991 — активно працює на [[радіо «Свобода»]].
Останні роки життя мешкав з родиною у [[Франція|Франції]] та Москві.
 
Останні роки життя мешкав з родиною у [[Франція|Франції]] та Москві. Помер у Москві [[6 липня]] [[2009]] року після тривалої важкої хвороби.
 
== Початок літературної діяльности ==
З [[1960]] року Василь Аксьонов — професійний літератор. [[Повість]] «Колеги» (написана у [[1959]] році; однойменна п'єса спільно з Ю. Стабовим, [[1961]]; однойменний [[фільм]], [[1962]]), романи «Зоряний квиток» (1961) (по ньому знятий фільм «Мій молодший брат», 1962), повість «апельсини з Марокко» ([[1962]]), «Пора, мій друже, пора» (1963), збірки «Катапульта» (1964), « На півдорозі до Місяця» ([[1966]]), п'єса «Завжди у продажу» (постановка театру «Современник», 1965); у 1968 році опублікована сатирико-фантастична повість «Затоварена бочкотара».
 
У 1960-х роках твори В. Аксьонова часто друкуються в журналі «Юность». Протягом декількох років він є членом редколегії журналу. Пригодницька дилогія для дітей: «Мій дідусь — пам'ятник» ([[1970]]) і «Скринька, у якій щось стукає» ([[1972]]).
 
До історико-біографічного жанру належить повість про Л. Красіна «Любов до електрики» (1971). Експериментальний твір «Пошуки жанру» був написаний у 1972 році (перша публікація в журналі «Новый мир»; у підзаголовку, що вказує на жанр твору, також позначено «Пошуки жанру»).
 
Також у [[1972]] спільно з [[Горчаков Овідій Олександрович|О.&nbsp;Горчаковим]] і [[Поженян Григорій Михайлович|Г.&nbsp;Поженяном]] написав роман-пародію на шпигунський бойовик «[[Джин Грін - недоторканий|Джин Грін&nbsp;— недоторканний]]» ({{lang-ru|«Джин Грин — неприкасаемый: карьера агента ЦРУ GB №&nbsp;014»}})<ref>[http://primo.nlr.ru/primo_library/libweb/action/dlDisplay.do?vid=07NLR_VU1&docId=07NLR_LMS007594273&fromSitemap=1&afterPDS=true&ct=BasicSearch Назва книжки на сайті Російської національної бібліотеки.]</ref> під псевдонімом Гривадій Горпожакс (комбінація імен і прізвищ реальних авторів).
 
== Твори ==
Рядок 86:
{{reflist}}
 
{{Lit-stubAc}}
 
{{ВП-портали|Біографії|Фантастика|Література|Росія|Крим|США|}}
 
[[Категорія:Російські прозаїки]]
[[Категорія:Автори альтернативної історії з Росії]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Аксьонов_Василь_Павлович