Литаври являють собою систему з двох або декількох латунних котлів, відкрита сторона яких затягнута шкірою. Змінюючи ступінь натягу шкіри можна змінювати висоту звуку інструментів.
Розрізняють литаври '''''гвинтові''''' та '''''педальні'''''. На гвинтових литаврах шкіра натягується за допомогою гвинтів. В процесі виконання твору настроювати такі практично литаври неможливо. На педальніпедальних литаврилитаврах, які останнім часом поступово витісняють гвинтові, настройка висоти звуку здійснюється за допомогою спеціального педального механізму. На таких інструментах можливий особливий музичний ефект — ''[[глісандо]]''. Корпус литавр являє собою казаноподібну чашу, виконану найчастіше з міді, а іноді з срібла, алюмінію або навіть скловолокна. Основний тон інструменту визначається розмірами корпусу, який варіюється від 30 до 84 см (іноді буває навіть менше). Більш високийВищий тон виходить приза менших розмірахрозмірів інструменту. На корпус натягується мембрана, виконана зі шкіри або пластмаси. Мембрана утримується обручем, який, у свою чергу, кріпиться гвинтами, використовуваними для настройки висоти звучання інструменту. Сучасні литаври забезпечені педалями, натискання на які легко перебудовує інструмент і навіть дозволяє виконувати невеликі мелодичні партії. Зазвичай кожен з барабанів інструменту має діапазон від квінти до октави.
Тембр інструменту визначається формою корпусу. Так напівсферична форма створює більш дзвінкідзвінкішіі звуки, а параболічна — більш глухі. На тембр впливає і якість поверхні корпусу.
Палички для гри на литаврах є дерев'яні, очеретяні або металеві стрижні з круглими наконечниками, як правило, обтягнутими м'яким Фільц. Литаврист може отримувати різні тембри і звукові ефекти, використовуючи палички з наконечниками з різних матеріалів: шкіри, повсті або дерева.
