Діакритичний знак: відмінності між версіями
оформлення
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
оформлення |
||
Рядок 1:
'''Діакрити́чний знак''', ''
В [[Українська мова|українській]] мові діакритичними знаками відрізняються літери «<nowiki/>[[г]]<nowiki/>» та «<nowiki/>[[ґ]]<nowiki/>», «[[і]]» та «[[ї]]», «[[и]]» та «[[й]]»,
<!--
== Короткі відомості ==
=== МФА ===
=== Українська мова ===
=== Японська мова ===
* [[Знак дзвінкості]] (
== Історія ==
Рядок 18 ⟶ 20:
# За місцем відображення: надрядкові, підрядкові, внутрішньорядкові
# За способом відображення: такі, що вільно приставляються до основного знаку і такі, що вимагають змінення його форми
# За фонетико-орфографічним значенням:
#* знаки, що мають [[Фонетика|фонетичне]] значення (що впливають на вимову):
#** знаки, що надають літері нове звукове значення, відмінне від звичайного алфавітного (наприклад, [[Чеська мова|чеські]] [[č]], [[ř]], [[ž]]);
#** знаки, що уточнюють варіанти вимови якого-небудь звуку (наприклад, [[Французька мова|французькі]] [[é]], [[è]],[[ê]]);
#** знаки, що вказують на те, що літера зберігає своє стандартне значення в такому оточенні, коли її звучання повинне мінятися (наприклад, французькі [[ï]]);
#** [[Просодія|просодичні]] знаки (що уточнюють кількісні параметри звуку: тривалість, силу, висоту
#*** знаки довготи й короткості голосних (наприклад, [[Давньогрецька мова|давньогрецькі]] [[ᾱ]], [[ᾰ]]);
#*** знаки музичних тонів (наприклад, [[Китайська мова|китайські]] [[ā]], [[á]], [[ǎ]], [[à]]);
Рядок 29 ⟶ 31:
#* знаки, що мають тільки [[Орфографія|орфографічне]] значення, але не впливають на вимову:
#** знаки, що дозволяють уникати [[омограф]]ів;
#** знаки, нічого не позначають і використовуються за традицією (наприклад, [[придих]] в [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янській]], який завжди пишеться над першою буквою слова, якщо та
#* знаки ієрогліфічного значення (вважаються діакритичними тільки з позицій типографіки):
#** знаки, що вказують на скорочене або умовне написання (наприклад, [[титло]] в церковнослов'янській);
Рядок 38 ⟶ 40:
# За обов'язковістю застосування:
#* знаки, відсутність яких робить текст орфографічно невірним, а іноді і нечитабельним;
#* знаки, що використовуються лише в особливих випадках: в книгах для початкового навчання читанню, у священних текстах, в рідкісних словах з неоднозначним читанням
== Таблиця ==
Рядок 49 ⟶ 51:
=== Роздільні знаки ===
|-
|rowspan="6"|[[Акут]]
|rowspan="6"| ⟨ ́⟩, /-подібна риска над буквою<br
|'''á'''
|style="text-align: left;"|[[Наголос]] (українська).
|-
|'''á'''
|style="text-align: left;"|«Гострий наголос» (грецька, романські, слов'янські мови).
|-
|'''ń''', '''ѓ'''
|style="text-align: left;"|[[Палаталізація]] (пом'якшення) приголосного (польська, хорватська, македонська, лужицькі мови).
|-
|'''á'''
|style="text-align: left;"|[[довжина (фонетика)|Довгий звук]] (чеська, словацька, угорська мови).
|-
|'''ó'''
|style="text-align: left;"|Зміна звуку (у польській позначає '''у''').
|-
|'''á'''
|style="text-align: left;"|2-й [[тон (фонетика)|тон]] в [[піньїнь|піньїні]] (китайська мова).
|-
|rowspan="2"|[[Гравіс]]
|rowspan="2"|⟨`⟩ \-подібна риска над буквою<br
|'''à'''
|style="text-align: left;"|[[Гравіс]] («важкий наголос»; грецька, романські, південнослов'янські мови)
|-
|'''à'''
|style="text-align: left;"|4-й тон в піньїні (китайська мова).
|-
|rowspan="6"|[[Умлаут (діакритичний знак)|Умляут]]
|rowspan="6"|⟨¨⟩ дві крапки над буквою<br
|'''ë, ï, ü'''
|style="text-align: left;"|[[Умлаут (діакритичний знак)|Трема]] (роздільне прочитання буквосполучення; грецька, романські та інші мови).
|-
|'''ä, ö и ü'''
|style="text-align: left;"|[[Умлаут (діакритичний знак)|Умляут]]
|-
|'''ё'''
|style="text-align: left;"|Йотування '''е''' (російська, білоруська мова).
|-
|'''ї'''
|style="text-align: left;"|Йотування '''і''' (українська мова).
|-
|'''ї''', '''ѵ̈'''
|style="text-align: left;"|[[Кендема]] (над і чи іжицею для читання їх як [і]; церковнослов'янська мова).
|-
|'''ӥ'''
|style="text-align: left;"|Зміна голосного в позиції між мякими приголосними (фонетична транскрипція російської мови).
|-
|rowspan="8"|[[Циркумфлекс]]
|rowspan="8"|⟨^⟩⟨ ̑ ⟩
|'''â, ê, û…'''
|style="text-align: left;"|[[Камора]], [[циркумфлекс]] («полегшений наголос»; грецька, романські, південнослов'янські мови).
|-
|'''â'''
|style="text-align: left;"|Довгий гортанний ['''ɑ'''] (латинська транслітерація перської).
|-
|'''ĉ''', '''ĝ''', '''ĥ''', '''ĵ''', '''ŝ'''
|style="text-align: left;"|Циркумфлекс (шипляча вимова звуків: [ч], [дж'], [х], [ж], [ш]; есперанто)
|-
|'''î'''
|style="text-align: left;"|Зміна вимови ('''â''','''î''' → ['''и''']; румунська мова).
|-
|'''ê, ŝ'''
|style="text-align: left;"|Зміна вимови у латинській транслітерації кирилиці ('''ê''' → російське «э»; '''ŝ''' → «щ»).
|-
|'''ж͡дж'''
|style="text-align: left;"|Один складений приголосний звук ([[африкат]]).
|-
|}
== Перелік ==
{{refbegin|4}}
* Наголос
** [[акут]] (
** подвійний акут (
** [[гравіс]] (
** подвійний гравіс (
* breve(
* inverted breve(
* [[гачек]] (
* [[седиль]] (
* [[циркумфлекс]] (
* [[умлаут]] (
* [[Крапка (діакритичний знак)|крапка]](
* hook, hook above(
* horn(
* iota subscript(
* [[макрон]] (
* [[Огонек (діакритичний знак)|огонек]] (
* perispomene(
* [[Кільце (діакритичний знак)|кільце]](
* rough breathing(
* smooth breathing(
* Апостроф (apostrophe) (
* bar(
* colon(
* [[кома]] (
* hyphen(
* [[тильда]] (
* [[камора]] (
* pokrytie(
* titlo(
* anusvara(
* chandrabindu(
* nukta(
* virama(
* chandrakkala(
* dakuten(
* handakuten(
{{refend}}
== Джерела ==
* Словник іншомовних слів. Головна редакція [[УРЕ]], 1974
|