Ы: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
→В інших абетках: доповнення, вікіфікація |
||
Рядок 26:
'''Церковнослов'янська мова'''<br/>
У церковнослов'янській мові вживання [[Файл:Cyrillic letter Yery.png|30пкс]] схоже з російським, але є деякі відмінності:
* У різних граматичних формах одного і того же слова можуть водночас траплятися '''-и''' та '''-ы''', наприклад, '''раби''' (наз. відм. множини '''рабъ''') — '''рабы''' (знах. і ор. відм. множини від '''рабъ''');
* Після шиплячих можуть траплятися '''-и''' та '''-ы''', наприклад, '''мужи́''' (наз. відм. множини від '''мужъ''') — '''мужы́''' (знах. і ор. відм. множини), '''юноши''' (род. і [[давальний відмінок|дав. відм.]] від '''юноша''') — '''юноши''' (наз. і [[кличний відмінок|кл. відм.]] множини, а також наз., знах. і кл. відм. [[двоїна|двоїни]]) — '''юношы''' (знах. відм. множини), '''нищимъ''' (ор. відм. однини) — '''нищымъ''' (дав. відм. множини) тощо;
* Після «ц» зазвичай пишеться «ы», літери «и» та «і» в цій позиції трапляються лише в запозичених словах ('''Цицеронъ''', '''Констанція''').
Відмінністю від староцерковнослов'янської орфографії є те, що в сучасній церковнослов'янській прийняті написання '''ги''', '''ки''', '''хи''' на місці староцерковнослов'янських '''гы''', '''кы''', '''хы''' ({{lang-cu|Кыевъ}}, але сучасне [[церковнослов'янська мова|церк.-слов.]] <span style="font-size: 110%; font-family:Constantia, Cambria, 'Palatino Linotype', serif">Кіевъ</span>).
=== В абетках для неслов'янських мов ===
* Літера «ы» використовується в кириличних абетках мов багатьох неслов'янських народів Росії: [[тюркські мови|тюркських]], [[монгольські мови|монгольських]], [[фіно-угорські мови|фіно-угорських]]. Там вона передає або звук [ɨ], або близькі до нього за артикуляцією задньоязикові чи середньоязикові голосні: у казахській [[Неогублений голосний заднього ряду високого підняття|[ɯ]]], у татарській [[Неогублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття|[ɤ]]] та ін.
* Літера «ы» зазвичай включалася до складу [[румунська кирилиця|румунської кирилиці]], але практично не використовувалася. Замість неї для позначення звука [ɨ] вживалася буква Ѫ «[[великий юс]]». Цікаво, що в церковнослов'янській абетці Ѫ вийшов з ужитку в XVII столітті.
== Історія ==
| |||