Назва єри («ѥры» у [[старослов'янська мова|ст-слов.]], «еры́» у [[церковнослов'янська мова|црк-слов.]]) очевидно походить від «еръ» ('''Ъ''') або «ерь» ('''Ь'''). Власне '''Ы''' походить від складання двох кириличних літер — '''ъ''' («єр») та '''ı''' («і»), чим і пояснюють її назву<ref>[http://izbornyk.org.ua/ukrmova/um16.htm ЄРИ. ''З ЕНЦИКЛОПЕДІЇ «УКРАЇНСЬКА МОВА»'']</ref>.
ВУ найдавніших формах глаголиці і кирилиці літера '''Ы''', ймовірно, була відсутня; ву пізніших зразках вона являла собою механічне поєднання ([[диграф]]) '''Ъ''' або '''Ь''' зі знаком '''І''' або '''И''' (у старослов'янських пам'ятках трапляються всі можливі комбінації [[диграф]]а; елементи літери могли поєднувати рискою). У російському письмі диграф '''ЪИ''' замість сучасної літери '''Ы''' використовувався до початку двадцятого століття на межі префікса і кореня (наприклад, ''съискать''). ВУ найбільш «класичній» формі глаголичну Ы прийнято зображати як [[Файл:Glagolitic yeri.svg|25px]], а кириличну — як [[Файл:Early Cyrillic letter Yery.png|30px]] (до XIV століття), [[Файл:Cyrillic letter Yery.png|30пкс]] (з XIV століття і досі). Прийнято вважати, що в кирилиці літера '''Ы''' займає 30-ту позицію, а в глаголиці 31-шу. Числового значення не має.
