Ы: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎В інших абетках: доповнення
→‎В інших абетках: доповнення, оформлення, вікіфікація
Рядок 15:
* У російській абетці використовується для передавання звука [[Неогублений голосний середнього ряду високого підняття|[ɨ]]]&nbsp;— неогубленого голосного середнього ряду високого підняття, який зберігся у російській мові з праслов'янських часів. Згідно з [[Московська фонологічна школа|Московською фонологічною школою]], самостійна фонема /ɨ/ у сучасній російській відсутня, а [ɨ] є всього лиш [[алофон]]ом фонеми /i/ після твердих приголосних<ref name="Мусатов">{{книга|автор=Мусатов В. Н.|заголовок=Русский язык: Фонетика. Фонология. Орфоэпия. Графика. Орфография|посилання=https://books.google.com/books?id=Dni4BgAAQBAJ&pg=PA141|видання=2-е изд.|місто=М.|видавництво=Флинта|рік=2012|сторінки=141—143}}</ref>. Проте [[Ленінградська фонологічна школа|Петербурзька фонологічна школа]] розглядає /ɨ/ як окрему фонему<ref name="Мусатов" />.
* У білоруській мові також передає звук [ɨ].
* У церковнослов'янській мові вживання [[Файл:Cyrillic letter Yery.png|30пкс]] схоже з російським, але є деякі відмінності: 1) у різних граматичних формах одного і того же слова можуть водночас траплятися '''-и''' та '''-ы''', наприклад, '''раби''' (наз. відм. множини '''рабъ''')&nbsp;— рабы (знах. і ор. відм. множини від '''рабъ'''); 2) після шиплячих можуть траплятися '''-и''' та '''-ы''', наприклад, '''мужи́''' (наз. відм. множини від '''мужъ''')&nbsp;— '''мужы́''' (знах. і ор. відм. множини), '''юноши''' (род. і дав. відм. від юноша)&nbsp;— '''юноши''' (наз. і кл. відм. множини, а також наз., знах. і кл. відм. двоїни)&nbsp;— '''юношы''' (знах. відм. множини), '''нищимъ''' (ор. відм. однини)&nbsp;— '''нищымъ''' (дав. відм. множини) тощо;
* У церковнослов'янській мові вживання [[Файл:Cyrillic letter Yery.png|thumb|25пкс]] схоже з російським, але є деякі відмінності.
 
=== В абетках для неслов'янських мов ===
Літера «ы» використовується в кириличних абетках мов багатьох неслов'янських народів Росії: тюркських монгольських, фіно-угорських. Там вона передає або звук [ɨ], або близькі до нього за артикуляцією задньоязикові чи середньоязикові голосні: у казахській [[Неогублений голосний заднього ряду високого підняття|]]], ву татарській [[Неогублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття|]]] та ін.
 
== Історія ==