Шашкевич Маркіян Семенович: відмінності між версіями

| Роки активності =

| Напрямок =

| Жанр =

| Magnum opus = [[Русалка Дністровая]]

1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном [[Величковський|Величковським]] в [[Успенська церква (Львів)|Успенській церкві]], [[Устиянович Микола Леонтійович|Миколою Устияновичем]]&nbsp;— [[Церква святої Параскеви П'ятниці (Львів)|церкві св. Параскеви]]). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою.<ref>''[[Верига Василь Іванович|Верига В]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX&nbsp;ст.).&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1996.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— С. 155—156.&nbsp;— ISBN 5-7773-0359-5.</ref>

 

 

Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з [[Головацький Яків|Яковом Головацьким]] та [[Вагилевич Іван|Іваном Вагилевичем]] згуртував національно свідому молодь ([[Білинський Іван Григорович|І.&nbsp;Білинський]], Ф.&nbsp;Мінчакевич, М.&nbsp;Козловський, А.&nbsp;Величковський, [[Ількевич Григорій Степанович|Г.&nbsp;Ількевич]] та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях (''див.'' «[[Руська трійця]]»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка [[рукопис]]ів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне&nbsp;— виданого у [[Будапешт]]і альманаху «[[Русалка Дністровая]]» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.

Навколо могили почали активно скуповувати землю впливові поляки, зокрема, монополісти [[Бачевські]], існувала можливість її плюндрування. «Діло» №&nbsp;10 за 1902 рік: «Чи не лучше було би … перенести домовину і уложити… в підземних криптах нової [[Преображенська церква (Львів)|Преображенської церкви]] у Львові?»<ref>''Горак Р.'' Задля празника. У сутінках…&nbsp;— С. 362.</ref>

 

У 1911 році, у століття народження [[письменник]]а, відбулося величаве шашкевичівське свято, під час якого на [[Біла Гора (Вороняки)|Білій Горі]] йому встановлено [[хрест]]-[[пам'ятник]].