Республіка Китай: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 65:
''Не плутати з [[Китайська Народна Республіка|Китайською Народною Республікою]] (КНР), засн. 1949 року.''
 
'''Респу́бліка Кита́й''' ({{lang-zh|中華民國}}, ''Zhonghua Minguo'', ''Чжунхуа Міньґо''; '''Кита́йська Респу́бліка''', '''РК''') — [[держава]] з [[Невизнані держави|обмеженим міжнародним визнанням]] в [[Східна Азія|Східній Азії]]. У першій половині [[XX століття|XX  ст.]] була однопартійною країною, визнаною міжнародною спільнотою, що мала юрисдикцію над материковим [[Китай (цивілізація)|Китаєм]]; проте з другої половині століття донині є [[демократія|демократичною]] державою, що контролює лише [[Тайвань]] і ряд інших дрібних островів, хоча [[де-факто]] підтримує відносини з багатьма іноземними державами.
 
До [[1949]] року була єдиним міжнародно визнаним представником Китаю, і як така була членом-засновником [[ООН|Організації Об'єднаних Націй]] і одним з п'яти постійних членів [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]]. [[1971]] року Республіка Китай поступилася місцем в [[ООН]] [[КНР|Китайській Народній Республіці]] — з того часу [[ООН]] і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію [[КНР]] як над [[Китай (цивілізація)|материковим Китаєм]], так і над [[Тайвань|Тайванем]] і [[Пенху]].
Рядок 78:
Республіка Китай заснована [[1912]] року. Вона займала більшу частину материкового Китаю та [[Монголія|Монголії]]. Наприкінці [[Друга світова війна|Другої світової війни]], в рамках [[капітуляція Японії|капітуляції Японії]], Республіка Китай збільшила свою територію за рахунок групи островів Тайвань і Пенху. Коли [[1949]] року [[Гоміньдан|Китайська Національна Народна партія]] (Ґоміньдан 國民黨) програла [[Громадянська війна в Китаї|громадянську війну]] [[Комуністична партія Китаю|Комуністичній партії Китаю]], уряд Республіки Китай переїхав на [[Тайвань]] до тимчасової столиці [[Тайбей]], в той час як комуністи створили [[КНР|Китайську Народну Республіку (КНР)]] у материковому [[Китай (цивілізація)|Китаї]] з центром у [[Пекін]]і. Відтоді Республіка Китай контролює Тайвань, Пенху, [[Цзіньминь]], [[Мацзу]] та інші дрібніші острови. На початку [[Холодна війна|холодної війни]] вона була визнана багатьма західними країнами та [[ООН|Організацією Об'єднаних Націй]] як єдиний законний уряд [[Китай (цивілізація)|Китаю]].
 
Націоналістичний уряд Китаю на чолі з [[Чан Кайші]] ({{lang0|zh|蔣介石}}) втік на Тайвань після комуністичної революції в Китаї 1949 й домінував на острові, висловлюючи претензії на материкову частину до 1970-х, але його вже більше не визнавали США й західні держави як легітимний уряд Китаю після ухвали 1971 р. резолюції ООН про визнання права КНР на представницто в цій організації.
 
1975 року Чан Кайши вмер. Його син [[Цзян Цзін-го]] почав проводити політику поступової демократизації й «тайванізації». У 1989 партія [[Ґоміньдан]] перемогла на перших вільних виборах. Кінець стану громадянської війни з Китаєм оголосив президент Лі Ден Хуей 1991; до чинної конституції 1947 року було внесено суттєві зміни, почато кампанію за одержання незалежності.
Рядок 84:
Відповідно до [[Конституція Республіки Тайвань|Конституції]], Республіка Китай не відмовилася від своїх претензій на весь Китай, хоча активно не заявляє про них на міжнародній арені. Політичні сили Республіки займають різні позиції у питанні проголошення суверенітету Тайваню. Обидва колишніх президенти Республіки, [[Лі Ден Хуей]] і [[Чень Шуйбянь]], дотримувалися думки, що РК є суверенною і незалежною державою, окремою від [[КНР|материкового Китаю]], тому необхідності в офіційній декларації незалежності немає. З іншого боку, президент [[Ма Ін-цзю]] висловив думку, що РК є суверенною і незалежною країною, яка включає в себе як Тайвань, так і материковий Китай.
 
=== Головні події ===
[[Файл:Taiwan NASA Terra MODIS 23791.jpg|міні|Тайвань з космосу]]
* [[1945]] Капітуляція Японії у Другій світові війні. Тайвань стає частиною Республіки Китай.
Рядок 104:
Очільник держави — [[президент]] [[Цай Інвень]] ({{lang0|zh|蔡英文}}) з [[2016]]), очільник уряду — [[Чжан Чжуньсюн]] ({{lang0|zh|張俊雄}}) з [[2007]]; політична система — [[демократія]], що розвивається;
 
== Адміністративний поділ ==
[[Файл:TaiwanTemple2003.jpg|thumb|Храм Луншань ({{lang0|zh|龍山寺}}), [[Тайбей]]]]
{{main|Адміністративний поділ Республіки Китай}}
Рядок 110:
 
=== Провінції ===
'''Провінції''' ([[Китайська мова|кит.]]<span> </span>[[Китайська писемність|трад.]]<span> </span>省<span>, п</span>[[Піньїнь|іньїнь]]<span>: </span>''shěng''<span>, </span>[[Система Палладія|палл.]]<span>: </span>''шен'') &nbsp;є скоріше реліктом адміністративного поділу всього Китаю. У Китайській республіці існує дві провінції.
{| class="wikitable"
!Назва
Рядок 133:
|}
[[Файл:Political divisions of the Republic of China(Taiwan).svg|міні|Адміністративний поділ Республіки Китай]]
 
=== Міста центрального підпорядкування ===
[[Файл:Liouho-Night-Market-Kaohsiung.jpg|міні|Гаосюн]]
Рядок 160 ⟶ 161:
|25.12.2010
|-
| height="40" |[[Тайбей|Тайбей]]
|{{Lang|zh-tw|臺北市,台北市}}
| align="center" | [[Файл:Taipei_City_seal.svg|centre|80x80px]]
Рядок 231 ⟶ 232:
* [[Цзіньмень (повіт)|Цзіньмень]]
 
== Збройні сили ==
[[Файл:ROCMC Amphibious Reconnaissance and Patrol Unit walking 20141123.jpg|міні|Морська піхота ВМС Республіки]]
{{main|Збройні сили Китайської Республіки}}
Складаються з [[Сухопутні війська|сухопутних військ]], [[Військово-морські сили|військово-морських сил]] і [[Повітряні сили|військово-повітряних сил]].
 
Призовний вік і порядок комплектування: всі громадяни Китайської Республіки чоловічої статі, віком 19-35 років, в обов'язковому порядку, призиваються на дійсну військову службу строком на 1 рік (з 2009 року; раніше &nbsp;— 14 місяців); допускається добровільна служба для жінок; служба у ВПС для жінок обмежується лише небойовими посадами; граничний вік для військовослужбовця армійського резерву &nbsp;— 30 років; Міністерство оборони Китайської Республіки заявило про свій намір, починаючи з 2010 року, скоротити число призовників до збройних сил, шляхом збільшення чисельності солдатів професійної служби на 10&nbsp;% щорічно, заклик раніше буде здійснюватися для проходження альтернативної служби, або 3-4 місячного курсу військової підготовки. (2009)
 
Військові витрати &nbsp;— відсоток від ВВП: 2.2&nbsp;% (2006) &nbsp;— 75-те місце в світі.
 
Військові витрати — відсоток від ВВП: 2.2% (2006) — 75-те місце в світі.
== Економіка ==
{{main|Економіка Тайваню}}
Рядок 263 ⟶ 265:
== Цікаві факти ==
 
Республіка Китай визнана 23 державами з сумарним ВВП у 28&nbsp;% від ВВП самої Китайської Республіки. <ref>[[Міжнародний валютний фонд]], [http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/01/weodata/weorept.aspx?sy=2008&ey=2008&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C941%2C914%2C446%2C612%2C666%2C614%2C668%2C311%2C672%2C213%2C946%2C911%2C137%2C193%2C962%2C122%2C674%2C912%2C676%2C313%2C548%2C419%2C556%2C513%2C678%2C316%2C181%2C913%2C682%2C124%2C684%2C339%2C273%2C638%2C921%2C514%2C948%2C218%2C943%2C963%2C686%2C616%2C688%2C223%2C518%2C516%2C728%2C918%2C558%2C748%2C138%2C618%2C196%2C522%2C278%2C622%2C692%2C156%2C694%2C624%2C142%2C626%2C449%2C628%2C564%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C716%2C321%2C456%2C243%2C722%2C248%2C942%2C469%2C718%2C253%2C724%2C642%2C576%2C643%2C936%2C939%2C961%2C644%2C813%2C819%2C199%2C172%2C184%2C132%2C524%2C646%2C361%2C648%2C362%2C915%2C364%2C134%2C732%2C652%2C366%2C174%2C734%2C328%2C144%2C258%2C146%2C656%2C463%2C654%2C528%2C336%2C923%2C263%2C738%2C268%2C578%2C532%2C537%2C944%2C742%2C176%2C866%2C534%2C369%2C536%2C744%2C429%2C186%2C433%2C925%2C178%2C746%2C436%2C926%2C136%2C466%2C343%2C112%2C158%2C111%2C439%2C298%2C916%2C927%2C664%2C846%2C826%2C299%2C542%2C582%2C443%2C474%2C917%2C754%2C544%2C698&s=PPPGDP&grp=0&a=&pr.x=9&pr.y=12]. Дані 2008 року.</ref>
 
== Див. також ==
Рядок 280 ⟶ 282:
[[Категорія:Ліберальні демократії]]
[[Категорія:Колишні держави-члени ООН]]
 
{{ac}}