Самчук Улас Олексійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Біографія: Олена Теліга
надлишкова вікіфікація, стиль, правопис, оформлення
Рядок 1:
{{Письменник
| bgcolour
| Ім'я = Улас Олексійович Самчук
| Оригінал імені =
| Фото = Самчук У1.jpg
| ШиринаФото = 250pxСамчук У1.jpg
| ПідписШирина =Улас Самчук250px
| ФотоПідпис = =Улас Самчук У1.jpg
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми =
| Дата народження = 20.2.1905(7)
| Дата народження = 20.2.1905(7)
| Місце народження = [[Дермань]], [[Волинська губернія]]
| Дата смерті = 9.7.1987
| Місце смерті = [[Торонто]], [[Канада]]
| ГромадянствоПоховання =Канада
| Рід діяльностіНаціональність = [[письменникукраїнець]]
| Громадянство = {{CAN}}
| Роки активності =
| Напрямок Alma mater =
| ЧленМова КПРС зтворів = [[українська]]
| Жанр Рід діяльності =
| Magnum opus Роки активності =
| Премії Напрямок =
| Lib Жанр =
| Сайт Magnum opus =
| Премії =
}}
| Нагороди = <!-- {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}} -->
| Сайт =
| Автограф = <!-- Підпис.jpg -->
| Примітки =
}}
'''Ула́с Олексійович Самчу́к''' ({{ДН|20|2|1905|7}}, [[Дермань]] тепер [[Здолбунівський район]] [[Рівненська область|Рівненської області]]&nbsp;— [[9 липня]] [[1987]], [[Торонто]])&nbsp;— український [[письменник]], [[журналіст]] і публіцист, [[редактор]], лауреат [[УММАН]], член [[Уряд УНР у вигнанні|уряду УНР у вигнанні]], член [[Слово (об'єднання українських письменників)|ОУП «Слово»]].
 
== БіографіяЖиттєпис ==
 
Улас Самчук народився 20 (за старим стилем 7) лютого [[1905]] року в селі [[Дермань|Дермані]] [[Дубно|Дубенського повіту]] [[Волинь|Волинської губернії]] (нині [[Здолбунівський район]] Рівненської області) ув родині Олексія Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків,&nbsp;— як на той час, заможних селян. По суті, світогляд майбутнього визначного письменника світу формували як родина, так і довкілля:
 
{{цитата|… Дермань для мене центр центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився… Але також тому, що це справді „село, неначе писанка“, з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами.}}
 
У [[1913]] році, коли Уласові Самчуку було вісім років, сім'я переїхала в село Тилявку Кременецького повіту. Але з Дерманем зв'язків не втрачав, ву 1917—1920&nbsp;рр. навчався у чотирикласовій вищепочатковій школі, що діяла при Дерманській Св. Свято-Феодорівській учительській семінарії. У 1921—1925 роках&nbsp;— ву [[Крем'янецька приватна українська гімназія імені Івана Стешенка|Крем'янецькій українській мішаній приватній гімназії]] імені [[Стешенко Іван Матвійович|Івана Стешенка]].
[[Файл:Самчук У.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Улас Самчук ву 1920-тіих рокироках]]
Перед самим закінченням гімназії Уласа Самчука покликали до польського війська (гарнізон міста [[Тарнів|Тарнова]]). 23 серпня 1927 року він дезертирував з війська, після чого потрапив до [[Веймарська республіка|Ваймарської Німеччини]], де працював у місті [[Бойтен]]і як наймит в одного міщанина, розвозив рольвагою по копальнях і гутах [[залізо]].
 
«Німецький» період життя Уласа Самчука позначений тим, що, по-перше, завдяки Герману Блюме він, як вільнослухач, студіював у [[Бреславський Університет|Бреславському Університеті]] з 1927 року. Германіна фон Лінгейсгайм (мама Германа) люб'язно дала притулок «обідраному українцю» у своїй оселі й терпляче навчала його німецької мови. Вдруге прийшов Герман Блюме на допомогу Уласові через 15 років: завдяки його клопотанню нацисти 20 квітня 1942 року випустили письменника, арештованого 20 березня цього року, з Рівненської в'язниці. Герман Блюме в [[Рівне|Рівному]] був начальником цивільної поліції [[Райхскомісаріат Україна|райхскомісаріату «Україна».]]
[[Файл:Улас Самчук.jpg|міні|200пкс|Улас Самчук]]
З [[1925]] почав друкувати оповідання в журналі «[[Духовна Бесіда]]» у [[Варшава|Варшаві]], згодом у «[[Літературно-науковий вісник|Літературно-науковому віснику]]» та ін.інших журналах (видані окремою збіркою «Віднайдений рай», 1936). Свої перші новели він надіслав до «Літературно-наукового вісника» з Німеччини, там виникли задуми більших романів. У спогадах «Мій Бреслав» Улас Самчук стверджує, що саме ув цьому німецькому містечку «''в моєму всесвіті з'явилась туманність, з якої поволі вимальовувались контури майбутньої „Волині“''».
 
1929 року переїхав до [[Чехословаччина|Чехословаччини]] та навчається в [[Український вільний університет|УВУУкраїнському вільному університеті]] у [[Прага|Празі]]. Жодного вищого навчального закладу не зміг закінчити. Кожну науку Улас опановував без учителів, самотужки. Бездоганно володів [[німецька мова|німецькою]], [[польська мова|польською]], [[чеська мова|чеською]], [[російська мова|російською]], менше [[французька мова|французькою]] мовою.
 
У Чехословаччині жив з 1929 по 1941 рік. Українська Прага 1920-301930 рр. жила бурхливим науковим та культурно-мистецьким життям. До безпосереднього оточення, яке торилотворило «його Прагу», Улас Самчук відносив [[Олександр Олесь|Олександра Олеся]], [[Спиридон Черкасенко|Спиридона Черкасенка]], [[Олекса Стефанович|Олексу Стефановича]], [[Оксана Лятуринська|Оксану Лятуринську]], [[Олег Ольжич|Олега Ольжича]], Михайла Мухина, Миколу Бутовича, Роберта Лісовського, [[Степан Смаль-Стоцький|Степана Смаль-Стоцького]], [[Дмитро Дорошенко|Дмитра Дорошенка]], Миколу Галагана, Леоніда і Надію Білецьких, Дмитра Антоновича, Сергія Шелухіна, Микиту Шаповала, Валентина і Лідію Садовських, Русових, Яковлевих, Мідних, Батинських, Слюсаренків, Щербаківських, Сімовичів, Лащенків, Горбачевського, Ольгерта Бочковського. У Празі Улас Самчук належав до Студентської академічної громади. «''Нас було кілька сотень з загальної кількатисячної української колонії, ми були поколінням Крут, Базару, Листопада, Четвертого Універсалу, України Мілітанс''». У 1937 році з ініціативи [[Коновалець Євген|Євгена Коновальця]] була створена культурна референтура проводу українських націоналістів на чолі з Олегом Ольжичем. Центром Культурної референтури стала [[Прага]], а однією з головних установ&nbsp;— Секція митців, письменників і журналістів, де головував Самчук.
 
1941 року в складі однієї з [[похідні групи ОУН|похідних груп ОУН-м]] повернувся на Волинь (до [[Рівне|Рівного]]), де був редактором газети «Волинь» до 1943.
 
З ним працював редактором [[Петлюра Олександр Васильович]], видавництво в ті роки очолював [[Тиктор Іван|Іван Тиктор]], співпрацювала [[Олена Теліга]]. У 1944-481944—1948 жив у [[Німеччина|Німеччині]], був одним із засновників і головою літературної організації [[МУР]]. Після переїзду до [[Канада|Канади]] (1948) бувстав засновником ОУП «Слово» (1954).
 
Ім'я Уласа Самчука прижиттєво було відоме в країнах [[Європа|Європи]] та в [[Америка|Америки]]. Як зазначала дослідниця творчості письменника Марія Білоус-Гарасевич, «''вражає не те, що на українській землі народився цей винятково сильний творчий талант, а те, що він вижив, не зісох у „волинській тихій стороні“, в абсолютно безпросвітних обставинах''».
 
== Літературна творчість ==
Рядок 52 ⟶ 65:
[[Файл:Stamp of Ukraine ua126st.jpg|міні|250пкс|Марка України [[2005]]&nbsp;р.]]
 
У літературній творчості Самчук був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття. Своє перше оповідання&nbsp;— «На старих стежках»&nbsp;— опублікував у 1926 році-го у варшавському журналі «Наша бесіда», а з 1929 року став постійно співпрацювати з «Літературно-науковим вісником», «Дзвонами» (журнали виходили у [[Львів|Львові]]), «Самостійною думкою» ([[Чернівці]]), «Розбудовою нації» ([[Берлін]]), «Сурмою» (без сталого місця перебування редакції).
 
У найвидатнішому творі Самчука&nbsp;— трилогії «Волинь» (І—III, 1932—1937) виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920-х&nbsp;— початку 1930-х pp.pоків, що прагне знайти місце України у світі йта шляхи її національно-культурного й державного становлення. Робота над першою йі другою частинами тривала з 1929 по 1935 роки, над третьою&nbsp;— з 1935 по 1937 роки. Саме роман «Волинь» приніс 32-річному письменнику світову славу. Як стверджує дослідник творчості Уласа Самчука [[Пінчук Степан Петрович|Степан Пінчук]]:
 
{{цитата|«У 30-х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]] за роман «Волинь» (як і [[Володимир Винниченко|Володимира Винниченка]] за «Сонячну машину»). Але, на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами».}}
Рядок 61 ⟶ 74:
 
[[Файл:Samchuk.JPG|thumb|праворучt|200px|Могила Уласа Самчука на цвинтарі Св. Володимира, місто [[Оквілл]], Канада]]
У повоєнний період творчості Самчука сюжетним продовженням «Волині» є його роман-хроніка [[Юність Василя Шеремети|«Юність Василя Шеремети»]] (І-ІІ, 1946-471947).
 
У 1947 закінчив драму «[[Шумлять жорна]]».
 
У незакінченій трилогії «Ост»: «Морозів хутір» (1948) і «Темнота» (1957), зображена українська людина та її роль у незвичайних і трагічних умовах міжвоєнної йта сучасної підрадянської дійсності.
 
Темами останніх книг Самчука є боротьба [[УПА]] на Волині (роман «Чого не гоїть вогонь», 1959) і життя українських емігрантів у [[Канада|Канаді]] («На твердій землі», 1967). Переживанням Другої світової війни присвячені спогади «П'ять по дванадцятій» (1954) і «На білому коні» (1956).
Рядок 73 ⟶ 86:
== Пам'ять ==
[[Файл:Coin of Ukraine Samchuk R.jpg|міні|200пкс|[[Улас Самчук (монета)|Ювілейна монета «Улас Самчук»]]]]
[[Файл:Пам'ятник Уласу Самчуку на Театральному майдані (Рівне).jpg|thumb|Пам'ятник Уласу Самчуку на [[Театральний майдан (Рівне)|Театральному майдані]] в м. Рівному]]
[[Файл:Меморіальна дошка на честь редакції газети «Волинь».JPG|thumb|Меморіальна дошка Уласу Самчуку та Олені Телізі в м. Рівному]]
[[Файл:Zdolbuniv Pam'yatnyk Ulasu Samchuku 02 Nezalezhnosti 41 (YDS 7592).JPG|thumb|200пкс|Пам'ятник Уласу Самчуку в Здолбунові]]
 
Книга [[Чернихівський Гаврило Іванович|Гаврила Чернихівського]] «Улас Самчук: сторінки біографії» ([[2005]]) у році є першим ґрунтовним дослідженням про «українського Гомера ХХ століття»<ref>[http://library.te.ua/library_content/calendar/kalendar06/2809.html 70 років від дня народження Гаврила Чернихівського]</ref>. Про Уласа Самчука [[Фарина Ігор Андрійович|Ігор Фарина]] написав повість «Пекуча чужина» ([[2005]]).
 
На його честь також названо 33 курінь УПЮ імені Уласа Самчука.
 
Постановою №&nbsp;184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 110 років з дня народження відзначатиметься на державному рівні.<ref>Політика / Голос України: газета.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;29 (6033).&nbsp;— 18 лютого.&nbsp;— С. 4</ref>
* пам'ятна дошка в Городоцькому районі Львівської області.
 
=== Музеї ===
Рядок 93 ⟶ 102:
 
=== Пам'ятники та меморіальні дошки ===
[[Файл:Пам'ятник Уласу Самчуку на Театральному майдані (Рівне).jpg|thumb|Пам'ятник Уласу Самчуку на [[Театральний майдан (Рівне)|Театральному майдані]] в м. Рівному]]
[[Файл:Меморіальна дошка на честь редакції газети «Волинь».JPG|thumb|Меморіальна дошка Уласу Самчуку та Олені Телізі в м. Рівному]]
[[Файл:Zdolbuniv Pam'yatnyk Ulasu Samchuku 02 Nezalezhnosti 41 (YDS 7592).JPG|thumb|200пкс|Пам'ятник Уласу Самчуку в Здолбунові]]
* У Луцьку на честь Уласа Самчука встановлено меморіальну дошку.
* У Рівному є пам'ятник видатному письменнику-націоналісту.
* Також у Рівному є меморіальна дошка на честь [[Олена Теліга|Олени Теліги]] та Уласа Самчука&nbsp;— редакторів газети «Волинь».
* Пам'ятник Уласу Самчуку є в [[Здолбунів|Здолбунові]].
* пам'ятна дошка в Городоцькому районі Львівської області.
 
== Твори ==
Рядок 163 ⟶ 176:
 
== Джерела та література ==
* ''Жив'юк А.&nbsp;А.&nbsp;Жив'юк, Комаренко Т.&nbsp;О.&nbsp;Комаренко.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Самчук Улас Олексійович] // {{ЕІУ|9|437}}
* {{ЕУ}}
* ''Васьків М. Васьків''. Жанрові особливості романістики Уласа Самчука. «Кулак» У. Самчука: між мистецтвом і публіцистикою, традицією та її оновленням // Український еміграційний роман 1930-50-х років.&nbsp;— Кам'янець-Подільський&nbsp;: ПП «Медобори-2006», 2011.&nbsp;— С. 15—34.
* Волинські дороги Уласа Самчука: Збірник.&nbsp;— Рівне&nbsp;: Азалія,1993.&nbsp;— 103 с.
* ''Гарасевич М. Гарасевич''. Широкий письменницький діапазон У. Самчука // Дзвони.&nbsp;— 1978.&nbsp;— №&nbsp;3-4.&nbsp;&nbsp;— С. 55—74.
* ''Роман Гром'як Р.'' Розпросторення духовного світу Уласа Самчука (Від трилогії «Волинь» до трилогії «Ost») // Орієнтації. Розмисли. Дискурси. 1997—2007.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Джура, 2007.&nbsp;— С. 248—267.
* ''Сергій Гупало С.''. Невідомий Улас Самчук // Дзеркало тижня.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;18 (13-19 трав.). http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1744&Itemid=25
* ''Сергій Гупало С.''. Той, що з народу вичавлював чернь. http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=398&Itemid=25
* Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори /Упорядування і передмова В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2008.&nbsp;— 280 с.
* ''Р. Гром'як Р.''. Розпросторення духовного світу Уласа Самчука (Від трилогії «Волинь» до трилогії «Ost») // Орієнтації. Розмисли. Дискурси. 1997—2007.&nbsp;— Тернопіль: Джура, 2007.&nbsp;— С. 248—267.
* ''Дальний М. Дальний''. Музей і архів Уласа Самчука перевезено в Україну // Нові дні.&nbsp;— 1995.&nbsp;— Ч. 539.&nbsp;— С. 14—15.
* Київська глорія Уласа Самчука // ''Цалик С., Селігей П''. [[Таємниці письменницьких шухляд|Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури]].&nbsp;— К.: Наш час, 2010.&nbsp;— С. 140—184.
* ''Копач О. Копач''. Улас Самчук&nbsp;— літописець XX століття // Нові дні.— 1991.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 14-15.
* ''Крупач М. Крупач''. Історіософський «документ у слові» Уласа Самчука // Визвольний шлях.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 120—123.
* ''Кузьменко С. Кузьменко''. Улас Олексійович Самчук: До 90-ліття з дня народження // Нові дні.&nbsp;— 1995.&nbsp;— Ч. 539.&nbsp;— С. 12-13.
* ''Нагорна І. Нагорна''. У дні виняткового часу.&nbsp;— Рівне, 2008.&nbsp;— 54 с.
* ''Наумович С. Наумович''. В'їзд У. Самчука … до Києва // Визвольний шлях.&nbsp;— 1965.&nbsp;— №&nbsp;12.&nbsp;— С. 1364—1366.
* ''Поліщук Я. Поліщук''. Формули ідентичності Уласа Самчука на тлі доби // Дивослово.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— С. 26-29.
* ''Розумний Я. Розумний''. Улас Самчук (1905—1987) // Сучасність.&nbsp;— 1987.&nbsp;— Ч. 12.&nbsp;— С. 30-34.
* ''Руснак І. Руснак''. «Жертва пані Маї» як зразок інтелектуальної драми Уласа Самчука // Вісниківство: Літературна традиція та ідеї. Науковий збірник.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— Дрогобич: Посвіт, 2012.&nbsp;— С. 408—417.
* ''Руснак І. Руснак''. Історіософська концепція російської революції у творчості Уласа Самчука // Визвольний шлях.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С. 28-41.
* ''Руснак І. Руснак''. «Я був повний Україною…»: Художня історіософія Уласа Самчука.&nbsp;— Вінниця, 2005.&nbsp;— 405 с.
* ''Улас Самчук''. Ювілейний збірник. До 90-річчя народження.&nbsp;— Рівне: Азалія, 1994.&nbsp;— 108 с.
* ''Тарнавський О. Тарнавський''. Зустріч з Уласом Самчуком // Нові дні.&nbsp;— 1988.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С. 13-14.
* ''Тарнавський О. Тарнавський''. Улас Самчук&nbsp;— прозаїк // Відоме й позавідоме.&nbsp;— К.: Час, 1999.&nbsp;— С. 336—350.
* ''Ткачук М. Ткачук''.&nbsp; Художні виміри творчості Уласа Самчука // [[Українська мова]] і література в школі.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 43—47.
* ''Харченко О. Харченко''. Музей-архів Уласа Самчука // Молода Україна.&nbsp;— 1989.&nbsp;— №&nbsp;385.&nbsp;— С. 18.
* ''ВалШевчук В. Шевчук''. Улас Самчук та його волинська сага // Українська мова і література в школі.&nbsp;— 1992.&nbsp;— №&nbsp;11-12.&nbsp;— С. 30-34.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2012.&nbsp;— 516 с.
* ''Korowytsky І. Korowytsky''. Ulas Samchuk // Ukraine: a concise encyclopaedia / Prepared by Shevchenko scientific society; edited by V. Kubijovy?.&nbsp;— Toronto: The Ukrainian national association, University of Toronto press.&nbsp;— V. 1.&nbsp;— P. 1063.
 
== Посилання ==