Самчук Улас Олексійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yevrowl (обговорення | внесок) м →Біографія: Олена Теліга |
надлишкова вікіфікація, стиль, правопис, оформлення |
||
Рядок 1:
{{Письменник
| bgcolour
| Фото = Самчук У1.jpg▼
| Місце народження = [[Дермань]], | Громадянство = {{CAN}}
| Премії =
}}▼
| Нагороди = <!-- {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}} -->
| Сайт =
| Автограф = <!-- Підпис.jpg -->
| Примітки =
'''Ула́с Олексійович Самчу́к''' ({{ДН|20|2|1905|7}}, [[Дермань]] тепер [[Здолбунівський район]] [[Рівненська область|Рівненської області]] — [[9 липня]] [[1987]], [[Торонто]]) — український [[письменник]], [[журналіст]] і публіцист, [[редактор]], лауреат [[УММАН]], член [[Уряд УНР у вигнанні|уряду УНР у вигнанні]], член [[Слово (об'єднання українських письменників)|ОУП «Слово»]].
==
Улас Самчук народився 20 (за старим стилем 7) лютого [[1905]] року в селі [[Дермань|Дермані]] [[Дубно|Дубенського повіту]] [[Волинь|Волинської губернії]] (нині [[Здолбунівський район]] Рівненської області)
{{цитата|… Дермань для мене центр центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився… Але також тому, що це справді „село, неначе писанка“, з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами.}}
У [[1913]] році, коли Уласові Самчуку було вісім років, сім'я переїхала в село Тилявку Кременецького повіту. Але з Дерманем зв'язків не втрачав,
[[Файл:Самчук У.jpg|міні|ліворуч
Перед самим закінченням гімназії Уласа Самчука покликали до польського війська (гарнізон міста [[Тарнів|Тарнова]]). 23 серпня 1927 року він дезертирував з війська, після чого потрапив до [[Веймарська республіка|Ваймарської Німеччини]], де працював у місті [[Бойтен]]і як наймит в одного міщанина, розвозив рольвагою по копальнях і гутах [[залізо]].
«Німецький» період життя Уласа Самчука позначений тим, що, по-перше, завдяки Герману Блюме він, як вільнослухач, студіював у [[Бреславський Університет|Бреславському Університеті]] з 1927 року. Германіна фон Лінгейсгайм (мама Германа) люб'язно дала притулок «обідраному українцю» у своїй оселі й терпляче навчала його німецької мови. Вдруге прийшов Герман Блюме на допомогу Уласові через 15 років: завдяки його клопотанню нацисти 20 квітня 1942 року випустили письменника, арештованого 20 березня цього року, з Рівненської в'язниці. Герман Блюме в [[Рівне|Рівному]] був начальником цивільної поліції [[Райхскомісаріат Україна|райхскомісаріату «Україна».]]
[[Файл:Улас Самчук.jpg|міні|200пкс|Улас Самчук]]
З [[1925]] почав друкувати оповідання в журналі «[[Духовна Бесіда]]» у [[Варшава|Варшаві]], згодом у «[[Літературно-науковий вісник|Літературно-науковому віснику]]» та
1929 року переїхав до [[Чехословаччина|Чехословаччини]] та навчається в [[Український вільний університет|
У Чехословаччині жив з 1929 по 1941 рік. Українська Прага 1920-
1941 року в складі однієї з [[похідні групи ОУН|похідних груп ОУН-м]] повернувся на Волинь (до [[Рівне|Рівного]]), де був редактором газети «Волинь» до 1943.
З ним працював редактором [[Петлюра Олександр Васильович]], видавництво в ті роки очолював [[Тиктор Іван|Іван Тиктор]], співпрацювала [[Олена Теліга]]. У
Ім'я Уласа Самчука прижиттєво було відоме в країнах [[Європа|Європи]] та в [[Америка|Америки]]. Як зазначала дослідниця творчості письменника Марія Білоус-Гарасевич, «''вражає не те, що на українській землі народився цей винятково сильний творчий талант, а те, що він вижив, не зісох у „волинській тихій стороні“, в абсолютно безпросвітних обставинах''».
== Літературна творчість ==
Рядок 52 ⟶ 65:
[[Файл:Stamp of Ukraine ua126st.jpg|міні|250пкс|Марка України [[2005]] р.]]
У літературній творчості Самчук був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття. Своє перше оповідання — «На старих стежках» — опублікував
У найвидатнішому творі Самчука — трилогії «Волинь» (І—III, 1932—1937) виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920-х — початку 1930-х
{{цитата|«У 30-х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]] за роман «Волинь» (як і [[Володимир Винниченко|Володимира Винниченка]] за «Сонячну машину»). Але, на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами».}}
Рядок 61 ⟶ 74:
[[Файл:Samchuk.JPG|thumb|праворучt|200px|Могила Уласа Самчука на цвинтарі Св. Володимира, місто [[Оквілл]], Канада]]
У повоєнний період творчості Самчука сюжетним продовженням «Волині» є його роман-хроніка [[Юність Василя Шеремети|«Юність Василя Шеремети»]] (І-ІІ, 1946-
У 1947 закінчив драму «[[Шумлять жорна]]».
У незакінченій трилогії «Ост»: «Морозів хутір» (1948) і «Темнота» (1957), зображена українська людина та її роль у незвичайних і трагічних умовах міжвоєнної
Темами останніх книг Самчука є боротьба [[УПА]] на Волині (роман «Чого не гоїть вогонь», 1959) і життя українських емігрантів у [[Канада|Канаді]] («На твердій землі», 1967). Переживанням Другої світової війни присвячені спогади «П'ять по дванадцятій» (1954) і «На білому коні» (1956).
Рядок 73 ⟶ 86:
== Пам'ять ==
[[Файл:Coin of Ukraine Samchuk R.jpg|міні|200пкс|[[Улас Самчук (монета)|Ювілейна монета «Улас Самчук»]]]]
[[Файл:Пам'ятник Уласу Самчуку на Театральному майдані (Рівне).jpg|thumb|Пам'ятник Уласу Самчуку на [[Театральний майдан (Рівне)|Театральному майдані]] в м. Рівному]]▼
[[Файл:Меморіальна дошка на честь редакції газети «Волинь».JPG|thumb|Меморіальна дошка Уласу Самчуку та Олені Телізі в м. Рівному]]▼
[[Файл:Zdolbuniv Pam'yatnyk Ulasu Samchuku 02 Nezalezhnosti 41 (YDS 7592).JPG|thumb|200пкс|Пам'ятник Уласу Самчуку в Здолбунові]]▼
Книга [[Чернихівський Гаврило Іванович|Гаврила Чернихівського]] «Улас Самчук: сторінки біографії» (
На його честь також названо 33 курінь УПЮ імені Уласа Самчука.
Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 110 років з дня народження відзначатиметься на державному рівні.<ref>Політика / Голос України: газета. — 2015. — № 29 (6033). — 18 лютого. — С. 4</ref>
* пам'ятна дошка в Городоцькому районі Львівської області.▼
=== Музеї ===
Рядок 93 ⟶ 102:
=== Пам'ятники та меморіальні дошки ===
▲[[Файл:Пам'ятник Уласу Самчуку на Театральному майдані (Рівне).jpg|thumb|Пам'ятник Уласу Самчуку на [[Театральний майдан (Рівне)|Театральному майдані]] в м. Рівному]]
▲[[Файл:Меморіальна дошка на честь редакції газети «Волинь».JPG|thumb|Меморіальна дошка Уласу Самчуку та Олені Телізі в м. Рівному]]
▲[[Файл:Zdolbuniv Pam'yatnyk Ulasu Samchuku 02 Nezalezhnosti 41 (YDS 7592).JPG|thumb|200пкс|Пам'ятник Уласу Самчуку в Здолбунові]]
* У Луцьку на честь Уласа Самчука встановлено меморіальну дошку.
* У Рівному є пам'ятник видатному письменнику-націоналісту.
* Також у Рівному є меморіальна дошка на честь [[Олена Теліга|Олени Теліги]] та Уласа Самчука — редакторів газети «Волинь».
* Пам'ятник Уласу Самчуку є в [[Здолбунів|Здолбунові]].
▲* пам'ятна дошка в Городоцькому районі Львівської області.
== Твори ==
Рядок 163 ⟶ 176:
== Джерела та література ==
* ''Жив'юк А. А.
* {{ЕУ}}
* ''Васьків М.
* Волинські дороги Уласа Самчука: Збірник. — Рівне : Азалія,1993. — 103 с.
* ''Гарасевич М.
* ''
* ''
* ''
* Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори /Упорядування і передмова В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 280 с.
* ''
* ''Дальний М.
* Київська глорія Уласа Самчука // ''Цалик С., Селігей П''. [[Таємниці письменницьких шухляд|Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури]]. — К.: Наш час, 2010. — С. 140—184.
* ''Копач О.
* ''Крупач М.
* ''Кузьменко С.
* ''Нагорна І.
* ''Наумович С.
* ''Поліщук Я.
* ''Розумний Я.
* ''Руснак І.
* ''Руснак І.
* ''Руснак І.
*
* ''Тарнавський О.
* ''Тарнавський О.
* ''Ткачук М.
* ''Харченко О.
* ''
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
* ''Korowytsky І.
== Посилання ==
|