Вікіпедія

Стрежневський плацдарм: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎top: replaced: 115-а → 115-та (7), 1-а → 1-ша (2), 22-а → 22-га (4), 8-а → 8-ма (3), 33-я → 33-тя (4) за допомогою AWB
стиль
Рядок 27:
У ніч на 26 березня [[33-тя стрілецька дивізія (СРСР)|33-тя стрілецька]] (командував генерал [[Грибов Іван Володимирович|Іван Грибов]]) та [[115-та стрілецька дивізія (СРСР)|115-та стрілецька дивізії]] долають річку Велика біля сіл Глижино (згодом увійшло до складу села [[Алуферово]]), Кузовиха та Печане, вибивають нацистські сили з укріплених позицій та займають села Бельково, Заброво та Кузовиха. Підрозділи [[182-га стрілецька дивізія (СРСР)|182-ї]] (полковник [[Шатилов Василь Митрофанович|Василь Шатилов]]) — біля села [[Середкіно-Слепні]], молодший сержант [[Громков Сергій Федорович|Сергій Громков]] при переправі придушив вогонь 2-х дзотів противника. У другій частині дня 26 березня до бою вводиться [[8-ма гвардійська стрілецька дивізія|8-ма гвардійська]] (командував полковник Д. А. Дулов) та [[26-та стрілецька дивізія (СРСР)|26-ї стрілецькі дивізії]] (полковника [[Черепанов Корнилій Георгійович|Корнилія Черепанова]]) для розвитку успіху.
 
За чверть до 7-ї ранку починається радянська артилерійська підготовка на участкуділянці прориву Глизіно — Кузовиха, після того піхотні полки кидком по льоду долають річку Велику, котра була в тому місці відносно неширокою та розпочинається бій з німецькими вояками у траншеях. У противника було захоплено 5 артилерійських батарей на вогневих позиціях з повним комплектом набоїв, червоноармійці використовують їх проти німецьких сил. Були захоплені німецькі полонені, котрі засвідчили, що радянський наступ на 1 годину випередив плановану нацистську контратаку.
 
До 14-ї години дня 26 березня частини 44-го стрілецького корпусу перетинають дорогу Печане — Яхнова та займають села Глижино, Гнилуха, Горушка, Забоєво, Мішни, Мошино — ці села й стали Стрежневським плацдармом (від назви села Стрежнево, що знаходилося поблизу).
Рядок 41:
[[13 липня]] 1944 року під час наступу в ході [[Псковсько-Островська операція|Псковсько-Островської операції]] радянські війська [[1-ша ударна армія (СРСР)|1-ї ударної армії]] (командував генерал [[Захватаєв Никанор Дмитрович|Никанор Захватаєв]]) вибили нацистів з Пушкінських Гір та зайняли близько 30 населених пунктів, у тому числі станцію Тригорська — протистояла частина сил [[16-та армія (Третій Рейх)|нацистської 16-ї армії]] — [[32-га піхотна дивізія (Третій Рейх)|32-га]], [[83-тя піхотна дивізія (Третій Рейх)|83-тя]] та [[218-я піхотна дивізія (Третій Рейх)|218-та піхотні дивізії]].
 
Існують братські могили в селах [[Чортова Гора (село)|Чортова Гора]] та [[Вече]], куди привозили загинулихполеглих з плацдарму та ізз польового госпіталю; там похований командир полку Єрмолаєв, іменем якого пойменована вулиця в Пушкінських Горах. В братські могилі на Чортовій Горі було станом на початок 1990-х років поховано 3600 бійців. згодом відбувалися допоховання — у [[2005]]-му — 150, [[2006]] — 218, [[2007]] та [[2008]]-му — 50.
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Стрежневський_плацдарм