Національний музей-садиба М. І. Пирогова: відмінності між версіями

'''НаціональнийНаціона́льний музеймузе́й-садибасади́ба М.&nbsp;І.&nbsp;ПироговаПирого́ва'''&nbsp;— [[музей]] у [[Вінниця|Вінниці]], присвячений життю та діяльності [[Пирогов Микола Іванович|Миколи Івановича Пирогова]], видатного українського та російського [[науковець|науковця]], [[хірург]]а та [[педагог]]а. Садиба Пирогова є [[пам'ятка історії|пам'яткою історії]] національного значення<ref name=mincult>{{cite web|url=http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/doccatalog/document;jsessionid=380F6FC92923FA9DDF0C308C2C7E8194.app5:2?id=313143|назва=Перелік пам'яток культурної спадщини національного значення Вінницької області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України|автор=|дата=|праця=mincult.kmu.gov.ua|видавець=Міністерство культури України|мова=|дата-доступу=2013-08-29|archiveurl=http://www.webcitation.org/6JeqtCa0h|archivedate=2013-09-15}}</ref> та [[природоохоронні території України|природоохоронним об'єктом]] загальнодержавного значення<ref name=nature>{{Стаття|author = Гудзевич А.В.|date = 2007|title = Історико-культурні комплекси в природоохоронному сьогоденні|journal = ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Географія|volume = |issue = Вип. 14|pages = 92-98|url = http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nzvdpu_geogr/2007_14/PART1/istoruko-kyltyrni%20kompleksu.pdf|accessdate = 2013-08-15}}</ref>, а також навчальною базою [[Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова|Вінницького національного медичного університету]].

=== СімейнаРодинна садиба ===

У [[1861]] році, після звільнення з посади попечителя Київського [[навчальні округи|навчального округу]], Микола Іванович Пирогов оселився в садибі Вишня поблизу Вінниці, яку придбав у спадкоємців доктора медицини А.&nbsp;А.&nbsp;Гриколевського на торгах у [[Київ|Києві]] [[1859]] року. В [[1866]]-му він збудував тут цегляний півтораповерховий будинок і аптеку, впорядкував парк, де також вирощував і [[лікарські рослини]]. У цій садибі Микола Пирогов жив до останніх днів, вів наукову роботу і лікарську практику, саме тут і помер у [[1881]] році. На четвертий день після його смерті, тіло було [[бальзамування|набальзамовано]] [[Санкт-Петербург|петербурзьким]] лікарем Д.&nbsp;І.&nbsp;Виводцевим і згодом перенесено до [[усипальниця|родинної усипальниці]], над якою [[1885]] року, за проектом [[Сичугов Віктор Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Сичугова]], була побудуванапобудована церква і освячена на честь [[Святий Миколай|Святого Миколая Чудотворця]]<ref name=promuseum/>. Точних даних про спосіб бальзамуванябальзамування немає, але дослідники вважають, що ймовірніше за все Давид Ілліч Виводцев, учень Пирогова, виконав бальзамування за власною методикою&nbsp;— мінімально-інвазивного бальзамування, не здійснюючи розтин тіла і залишивши усі внутрішні органи, які збереглися й до сьогодні<ref>{{cite web|url=http://www.rmj.ru/articles_1594.htm|назва=Тайна Н.И. Пирогова|автор=Горєлова Л.Є.|дата=|праця=rmj.ru|видавець=Русский медицинский журнал|мова=рос.|дата-доступу=2013-08-15|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IubbJ2iU|archivedate=2013-08-16}}</ref>.

=== 1917–19471917—1947 ===

За розпорядженням [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Ради Народних Комісарів]] [[СРСР]] від [[27 жовтня]] [[1944]] року тут був створений музей М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова, який об'єднав усі об'єкти в єдиний комлекскомплекс і тільки тоді розпочалися роботи з впорядкування парку, звільнення та ремонт приміщень, які все ще займала інфекційна лікарня. Перша за весь час ребальзамізація тіла Миколи Пирогова велася впродовж місяця (з 5 травня по 5 червня [[1945]] року) спеціально створеною комісією, у складі якої були вчені з [[Санкт-Петербург]]у, [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]] та [[Вінниця|Вінниці]]. За оцінками фахівців, цей випадок став унікальним у світовій науці: тіло, що перебувало без належного догляду та у несприятливих умовах, через 65 років після смерті було повністю відновлено. Тіло одягли у той самий костюм, що був на вченому під час захоронення<ref name=history/>, і в такому вигляді, у відреставрованій труні, воно зберігається й дотепер.

Меморіальний парк площею 6 гектарів, разом з житловим будинком, аптекою, яблуневим садом (10 гектарів), а також церквою-некрополем, складають єдиний природоохроннийприродоохоронний ансамбль&nbsp;— [[парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва|Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва]] загальнодержавного значення «Музей-садиба М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова». У парку зростає понад 60 видів деревних та [[чагарник]]ових насаджень. Його окраса&nbsp;— вікова липова алея, була улюбленим місцем прогулянок Миколи Пирогова. Збереглися дві величезні ялини, посаджені [[1862]] року самим М.&nbsp;І.&nbsp;Пироговим<ref name=nature/>.

Ініціатором бальзамуванябальзамування тіла Миколи Пирогова була його дружина&nbsp;— Пирогова Олександра Антонівна. Ще задовго до смерті вчений виявив бажання бути похованим у своїй садибі, про що після його кончини родина й подала клопотання. Дозвіл на це дали, але за умови, що спадкоємці погодяться перенести тіло з садиби в інше місце у випадку переходу маєтку до нових власників. Члени родини М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова на це не погодилися, і вдовою було придбано ділянку на цвинтарі села [[Пирогове (Вінниця)|Шереметка]] (нині межі Вінниці)<ref name=death>{{cite web|url=http://www.pirogov.com.ua/hvoroba_smert_i_pohovannya_m_i_pirogova_ua.htm|назва=Хвороба, смерть і поховання М.І. Пирогова|автор=Г.С. Собчук, О.П. Кланца|дата=|праця=pirogov.com.ua|видавець=Національний музей-садиба М.І. Пирогова|мова=|дата-доступу=2013-08-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IyMUTbxX|archivedate=2013-08-19}}</ref>. Для збереження останків М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова спочатку спорудили склеп, згодом церкву над ним і дзвіницю. Будівництво тривало впродовж [[1882]]–[[1885]] років за проектом і під керівництвом архітектора [[Сичугов Віктор Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Сичугова]]. Нині склеп-могила є пам'яткою історії національного значення<ref name=mincult/>, у святкові дні і знаменні дати життя М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова у церкві-некрополі, освяченій на честь [[Святий Миколай|св. Миколая Чудотворця]], відправляються [[богослужіння]]. Окрім Миколи Пирогова у родинній усипальниці містяться поховання його дружини та старшого сина<ref name=historymuseum/>.

У період з [[1980]] по [[1985]]&nbsp;рр. було проведено ремонтно-відбудовчівідбудовні та реставраційні роботи церковного комплексу, з [[1992]] по [[1997]]&nbsp;рр.&nbsp;— реставраційні роботи внутрішнього інтер'єру. Також було повністю переустатковано труну, яку свого часу виготовили у Відні&nbsp;— знято скляне віко, а саму її вміщено у герметичний саркофаг, що освітлюється спеціальними світильниками<ref name=death/>.

* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/4988/nacionalnij-muzej-sadiba-m-i-pirogova Національний музей-садиба М.&nbsp;І. &nbsp;Пирогова] //[[Фармацевтична енциклопедія]]