Ліндон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 3:
У Першу епоху північна частина краю — Форліндон відносилась до області Таргеліон, а південна — Харліндон належала до Оссіріанду (Семиріччя). Розташований у Східному Белеріанді, Ліндон знаходився далеко від моря в глибині континенту.
 
Битва валарів і Моргота відома як Війна Гніву призвела до великих руйнувань континентів і переважаюча частина Белеріанду пішла під воду (межа затоплення пройшла по лівого берега ріки Геліон). Внаслідок цього землі Ліндона опинились на березі Великого Моря (Белегаер), по середині між ними утворилась велика розколина, що пройшла крізь центральну частину Синіх гір (Еред&nbsp;— Луін). У неї потекли води річки Лун (Синя), що змінила русло і тому нову затоку назвали Лунською<ref>{{Cite book|title=Сильмариліон - Про Перстені Влади і Третю Епоху|last=Толкін|first=Дж. Р. Р.|year=2008|publisher="Астролябія"|location=Львів|pages=297|language=укр.|isbn=978 - 966 - 8657 - 24 - 5}}</ref>.
 
Більша частина ельдарів Белеріанду, що не захотіли повертатись за море, осіла у Ліндоні. Королем Ліндону став Гіл&nbsp;— Галад.