Маніхейство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 7:
Вчення Мані — це [[дуалізм|дуалістичне]] вчення про боротьбу добра і зла. Беручи своє коріння із [[гностицизм]]у, воно вимагало від певного кола [[адепт]]ів найсуворішої врівноваженості, особливо щодо харчування, статевого життя, фізичної праці. Більшість маніхейських мирян дотримувалися лише деяких із необхідних правил, що не позбавляло їх можливості спасіння.
 
Оскільки Мані вважав себе останнім і головним із пророків Бога добра (перед ним пророками були [[Авраам]], [[Мойсей]], [[Заратуштра]], [[Ісус]], [[Будда]]), він прагнув поєднати всі основні віровчення і замінити їх, тому він зазнав переслідувань з боку представників усіх цих релігій, зокрема з боку зороастрійських священиків, від рук яких і помер. Попри це, маніхейство набуло певного впливу поза межами держави [[Сассаніди|Сассанідів]], а пізніше [[АббасідиАббасиди|АббасідівАббасидів]]: на схід — до [[Китай|Китаю]] і [[Сибір|Сибіру]], на захід — до [[Іспанія|Іспанії]] і [[Галлія|Галлії]]; [[Августин Аврелій|Августин]], який згодом різко виступав проти маніхейства, протягом 7 років був адептом цього культу.
 
== Історія маніхейства ==