Ручка (канцелярія): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Історія: уточнення
→‎Історія: уточнення
Рядок 35:
 
[[Файл:Macro Biro tip.jpg|right|thumb|250px|Кінчик кулькової ручки, збільшено]]
У 1888 році у США вперше була запропонована ідея [[Кулькова ручка|кулькової авторучки]] капілярної системи ([[капіляррапідограф]]ної системиа), яку придумав Л. Є. Вотерман (L. E. Waterman), [[Нью-Йорк|нью-йоркський]] торговець [[Канцелярські товари|канцелярськими]] товарами. Близько [[1944]] року угорець Ласло Біро (László Bíró), спираючись на останні методи виготовлення [[Вальниця кочення|вальниць кочення]] для машин і зброї, додав до капілярного каналу кульковий механізм, створивши таким чином [[кулькова ручка|кулькову ручку]]. Кулькові ручки стали використовувати штурмани в авіації і офіцери у похідних умовах. Спочатку кулькові стержні були зігнуті для збільшення ємності чорнила і мали «подвійну довжину». Пізніше з'явилися кулькові ручки зі змінним стержнем, який містив пасту і мав пишучий вузол з кулькою на кінці.
 
У 1960-ті роки у Японії були винайдені наконечники у вигляді [[фетр]]у. Ручки з фетровими наконечниками отримали назву «[[Маркер (фломастер)|фломастер]]». Вони мали пористий стрижень для письма, просочений фарбувальною рідиною на спиртовій або нітрооснові.