Ліберець: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Dim Grits перейменував сторінку з Ліберець на Ліберец поверх перенаправлення: Чому ж не Оломоуць, яка система?
Джерела наведені, чеські топоніми унормовані без м'якого знаку.
Рядок 1:
{{Картка:Місто
| назва = ЛіберецьЛіберец
| місцева_назва = Liberec
| зображення = Reichenberg vom Jeschken.jpg
Рядок 30:
}}
 
'''Лі́берецьЛіберец<ref name="УРЕАтлас2005"/>, ЛіберецЛі́берець<ref name="Атлас2005УРЕ"/>''' ({{lang-cs|Liberec}}, {{lang-de| Reichenberg}}, ''Райхенберґ'')&nbsp;— [[місто]] в [[Чехія|Чехії]], на ріці [[Ниса-Лужицька]], адміністративний центр [[Ліберецький край|Ліберецького краю]].
 
Місто вперше згадується в [[1348]]. Текстильна промисловість розвинена в місті з [[16 століття]]. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. В XIX&nbsp;— XX&nbsp;вв. місто мало значну німецьку громаду. ЛіберецьЛіберец (Райхенберг) був центром нацистської [[Судетська Німеччина|Судетської Німеччини]].
 
Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво встаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування&nbsp;— «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.
Рядок 40:
Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому в [[2000]]).
 
[[Файл:Liberec Town Hall 2003.jpg|thumb|left|Ратуша ЛіберцяЛіберца (Райхенберга)]]
Місто знамените ратушею ([[1893]], висота&nbsp;— 65&nbsp;м); церквою Святого Розп'яття в стилі [[бароко]]; телевежею на горі [[ЄштедЄштєд]], побудованою в [[1968]] (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк&nbsp;— один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».
 
== Українці в Ліберці ==
 
У червні [[1927]] &nbsp;р. встановлено пам'ятник воякам Української бригади. Автор проекту [[Василь Касіян]] зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли у горі дружина і дві донечки. Журнал «[[Український Скиталець]]», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з прес-квартирою [[УГА]], а саме: поручники [[Іван Іванець]] та [[Юліан Буцманюк]], четарі [[Фартух-Філевич Ярослав Васильович|Ярослав Фартух]], І. Сарден, [[Бринський Михайло Федорович|Михайло Бринський]] і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.
 
== Примітки ==