Регіональний ландшафтний парк «Караларський»: відмінності між версіями

'''Регіональний ландшафтний парк «КаларарськийКалара́рський»''' розташований на території [[Ленінський район (Крим) |Ленінського району]] (АР [[Крим]]). Площа 6806 га. Створено в 2007 р. Постановою Верховної Ради АР Крим.

Природна цінність Караларського степу зумовлена в першу чергу наявністю великого масиву непорушеної (або ж природно відновленої) степової рослинності. Територія включає значні площі формації [[ковила Браунера|ковили Браунера]] (''Stipa brauneri''), що займають більшу частину РЛП, а також ділянки формації [[ковила дніпровська |ковили дніпровської]] (''Stipa borysthenica''), поширені по піщаних узбережжях (найбільш вразливим у разі рекреаційного освоєння). Ці види занесені до [[Червона книга України|Червоної книги]], а утворені ними [[угруповання]] охороняються [[Зелена книга України |Зеленою книгою України]].

Попередньо, для території парку відомий 261 вид судинних рослин, що становить приблизно 30 % від загальної кількості видів [[Керч]]енського флористичного району. В ході подальших досліджень число видів, безсумнівно, збільшиться. Список включає 29 видів рослин, занесених до Червоної книги України, 4 види з [[Європейський червоний список |Європейського червоного списку]], 2 види з Додатку I [[Бернська конвенція |Бернської конвенції]].

З метою визначення значущості тих чи інших ділянок парку для збереження популяцій раритетних видів рослин було проведено картування поширення деяких з них. Зокрема, отримано дані щодо [[зозулинець |зозулинця точкового]] (''Orchis picta''). Для цього виду особливе значення мають прибережні кам'янисті схили і тераси від с. [[Золоте (Ленінський район)|Золоте]] до мису Багатубе. З дещо меншою щільністю вид зустрічається в глибині цілинного масиву. У досліджених фрагментах популяції переважають дорослі квітучі екземпляри. Це свідчить про зрілість популяції і необхідності резервних територій, на яких можуть утворюватися молоді [[популяція |популяції]]. Останнє буде утруднене або зовсім неможливе у випадку інтенсифікації рекреаційного використання території

Таким чином очевидно, що вся територія існуючого РЛП виключно значима для збереження біорізноманіття. Зважаючи на це на ній повинен бути встановлений режим, що максимально виключає дію чинників порушення природного рослинного покриву, погіршення умов гніздування, неспокою і [[браконьєрство |браконьєрства]]. Режимом, який може забезпечити дані умови, згідно закону, може бути тільки заповідний.

Осовінський степ визнаний однією з високопріоритетних територій для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в Криму. Виняткову цінність в Осовінському степу представляють не тільки великі площі формації ковили Браунера, але і чагарникові, подекуди деревно-чагарникові угруповання, в цілому дуже рідкісні на Керченському півострові. Зарості чагарників відрізняються видовим багатством, сформовані різними видами [[глод]]ів (''Crataegus monogyna, C. stevenii, C. taurica''), [[шипшина |шипшин]] (''Rosa corymbifera, R. tauriae, R. gallica''), [[свидина|свидини південної]] (''Cornus australis''), [[терен степовий |терну степового]] (''Prunus stepposa''), [[бірючина звичайна |бірючини звичайної]] (''Ligustrum vulgare'') і [[бузина чорна |бузини чорної]] (''Sambucus nigra''). Під їх пологом створюються сприятливі умови для зростання деяких лісових рослин: [[аронник|аронника подовженого]] (''Arum elongatum''), [[купир лісовий |купиря лісового]] (''Anthriscus sylvestris''), [[чистяк степовий |чистяка степового]] (''Ficaria stepporum'') та ін. Чагарникові угруповання тягнуться на 3,5 км між мисами Тархан і Хроні і займають площу близько 145 га.

Завдяки збереженню природних типів рослинності та обширним площам обидва масиви мають велике значення для збереження об'єктів тваринного світу. Мова йде про місцепроживання дрохви, стрепета і [[лежень| лежня]] (''Burhinus oedicnemus''), журавля-красавки.

На решті території «Артезіану» і певних ділянках масиву Осовинського степу можна встановити зону регульованої рекреації. Це дозволить організувати освітній [[туризм]] на поля [[вулкан]]ів і музеїфікувати (за зразком державних заповідників [[Ольвія (заповідник) |«Ольвія»]] і [[Національний заповідник «Херсонес Таврійський» |«Херсонес»]]) Артезіанські поселення-пам'ятники, а також прокласти екологічні стежки з метою ознайомлення відвідувачів з природою і природоохоронними проблемами степу. Окремим напрямком може стати організація спостереження за птахами (наприклад, в районі Артезіанських ставків) — цей вид відпочинку досить популярний у світі.