Театр Спейбла і Гурвінка: відмінності між версіями

| архітектор_будівлі =

| місткість =

| тип = ляльковий театр

| інші назви =

| керівництво =

: ''вул. Девійцька ({{lang-cz|Dejvická}}), буд. №  38, м. Прага, поштовий індекс 16000 (Чехія)''.

Театр Спейбла і Гурвінка був заснований професором [[Йосеф Скупа|Йосефом Скупою]] ({{lang-cs|Josef Skupa}}, 1892—1957) у [[Плезнь|Плзні]] в [[Плзенський край|Плзенському кракраї]] у [[1930]] році. Це був перший у світі сучасний професіональний [[ляльковий театр]]. На той час головні персонажі лялькового дійства — Спейбл і Гурвінек — вже користувалися популярністю, адже їхні вистави були добре знаними аматорськими показами по пивницях і кабаре міста.

До [[1943]] року театральна трупа була пересувною, даючи вистави по чеських містах.

У січні [[1944]] року Йосефа Скупу заарештувала [[Гестапо|таємна державна політична поліція]], відтак театр було закрито. Лялькареві вдалося втекти із в'язниці в [[Дрезден]]і, що зазнала авіабомбування з боку об'єднаних нацистських сил у лютому [[1945]] року.

По [[Друга світова війна|ІІ Світовій війні]] колаборувавши з комуністичним режимом разом з дружиною вступає Йосеф Скупа в [[Комуністична партія Чехословаччини|Комуністичну партію Чехословаччини]], в жовтні [[1945]] року Й. Скупа відновлює Театр Спейбла і Гурвінка («С+Г Театр» / {{lang-cs|D(ivadlo) S+H}}) в [[Прага|Празі]], де трупа відтоді розміщується до 1995 року.

Починаючи від [[1951]] року театр підпорядкований відділу культури Празького муніципалітету, отримавши відтак офіційний статус.

Після смерті Йосефа Скупи ([[1957]]), ролі Спейбла і Гурвінка став виконувати тодішній директор театру Мілош Кіршнер (''Miloš Kirschner'', *[[1927]]—[[1996]]). Ще за життя Скупи Кіршнер уже не рідко альтернував із засновником гру головних персонажів. Наприкінці життя професор Скупа написав відкритого листа, у якому са́ме Кіршнера визначив своїм наступником. Отож, як не стало засновника колективу, Театр Спейбла і Гурвінка продовжував свою діяльність, намагаючись у спосіб лялькового театру зображувати світ з його непростими соціальними проблемами через гротескний [[гумор]] та [[Сатира|сатиру]].

Запорукою успіху Театру є оригінальність його персонажів — у всіх без винятку виставах задіяно певний набір ляльок (що зближує театр не з тими, де ставлять вистави за різними творами, а ляльки виготовляють спеціально до кожного спектакля, а з тими, де основою трупи є певна лялька або ляльки). Неодмінними «учасниками» всіх спектаклів Театру Спейбла і Гурвінка є власне Спейбл (''Spejbl'') та Гурвінек (''Hurvínek'') — батько і син, що таким чином представляють два покоління, як і заведено, з різними поглядами на життя, інтересами, думками та позиціями. Інші герої — дівчинка Мані́чка (''Mánička''), її бабуся пані Катержина (''paní Kateřina'') тощо.

Протягом 70-річної історії існування в [[репертуар]]і Театру Спейбла і Гурвінка вдало поєднувалися 2 головних напрямки — комедійний і драматичний, вистави будуються на діалогах, пантомімах і піснях головних героїв-ляльок.

Спектаклі про Спейбла і Гурвінка розраховані на широку авдиторію — від 4-річних дітей і до дорослих, але в цілому за сюжетними та стилістичними лініями діляться на три групи: для дітей, для підлітків та для дорослих. Таким чином, Театр Спейбла і Гурвінка є єдиною чеською ляльковою трупою, яка регулярно ставить спектаклі для дорослих глядачів, безпосередньо від часу заснування. Дитячі вистави включають гумористичні і дидактичні постановки, інтерпретації популярних казкових сюжетів, алегоричні історії тощо. Для підлітків вистави здебільшого присвячуються проблемам дорослішання, тоді як дорослий репертуар — це переважно сатиричні комедії.

Більшість вистав Театру розраховані на «домашнього» (чеського) глядача. Однак, щосезону найпопулярніша трупа чеських лялькарів вирушає в іноземні тури. За час існування творчий колектив виступав з виставами у понад 30 країнах світу, в тому числі в [[Німеччина|Німеччині]], [[США]], [[Єгипет|Єгипті]], [[Японія|Японії]], [[Канада|Канаді]], [[Іспанія|Іспанії]] тощо. У добу Мілоша Кіршнера ляльки театру «розмовляли» 18 мовами, у теперішню (Мартина Класека) — вісьмома.

[[Категорія:ПльзеньПлзень]]