Лена (річка): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Batsv (обговорення | внесок) вікіфікація |
Batsv (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 2:
{{Річка
| назва = Лена
|
| зображення = Lone-maiden-formation.jpg
| підпис = Вид на річку з [[Ленські стовпи|Ленських стовпів]]
|
| довжина = 4400 км
|
| висота гирла = 0
| стік = 17000 м³/с
| площа_басейну = 2 490 000 км²
| витік = [[Байкальський хребет]]
| витік коорд = {{coord|53|56|0|N|108|05|01|E|type:waterbody}}
| гирло = [[Море Лаптєвих]]
| гирло коорд = {{coord|72|24|43|N|126|41|05|E|type:waterbody}}
| країни_басейну =
| регіон = [[Іркутська область]], [[Республіка Саха|Якутія]]
| район =
| басейн = [[Море Лаптєвих]]
| прирічкові країни =
Рядок 37 ⟶ 42:
Нижче [[Якутськ]]у Лена приймає дві головні свої притоки — Алдан і Вілюй. Тепер це гігантський водний потік; навіть там, де вона йде одним руслом, її ширина доходить до 10 км, а глибина перевищує 16-20 м. Там же, де островів багато, Лена розливається на 20-30 км. Берега ріки суворі й безлюдні. Населені пункти дуже рідкі.
У нижній течії Лени її басейн дуже вузький: зі сходу наступають відроги [[Верхоянський хребет|Верхоянського хребту]] — вододілу рік Лени і [[Яна (річка в Якутії)|Яни]], із заходу незначні височини [[Середньосибірське плоскогір'я|Середньосибірського плоскогір'я]] розділяють басейни Лени й Оленека. Нижче села Булун ріку стискають підходящі до неї зовсім близько хребти [[Хараулах]] зі сходу й [[хребет Чекановського|Чекановського]] із заходу.
[[Файл:Lena River Delta - Landsat 2000.jpg|thumb|дельта ріки, вид з космосу]]
Рядок 43 ⟶ 48:
Приблизно за 150 км від моря починається велика [[річкова дельта|дельта]] Лени. У її початку височіє острів Стовповий — [[останець]], відмитий водою від одного з острогів Хараулахського хребта. Дельта Лени — одна з найбільших у світі — перевищує розмірами навіть величезну дельту [[Ніл]]у й займає площу в 30 000 км². Незліченні острови, острівці, протоки й озера, низькі, затоплювані під час розливу, що безупинно міняють обриси… Тільки три головні протоки доходять, не перериваючись, до моря: найзахідніша — Оленекська, середня — Трофимівська й східна — Биковська. Всі вони судноплавні, але найбільше значення має Биковська довжиною 130 км, по якій судна підходять до [[Тіксі (бухта)|бухти Тіксі]], на березі якої перебувають морські ворота Якутії — порт [[Тіксі (смт)|Тіксі]].
Ріка є головною транспортною артерією Якутії, початком судноплавства на Лені вважається пристань Качуга, однак, аж до [[Осетрово (порт)|Осетрова]] по ній проходять лише невеликі судна, і тільки нижче його починається «дійсна водна дорога» до океану.
Основне живлення Лени, так само як і майже всіх її приток, становлять поталі снігові й дощові води. Повсюдне поширення [[Багаторічна мерзлота|вічної мерзлоти]] заважає живленню рік ґрунтовими водами. У зв'язку із загальним режимом опадів для Лени характерні весняна [[повінь]], [[паводок|паводки]] улітку й низька осінньо-зимова [[межень]]. Весняний [[льодохід]] відрізняється великою міццю й часто супроводжується великими заторами льоду. Замерзає Лена в порядку, зворотному розкриттю, — від понизов'я до верхів'я.
| |||