Шилінг: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 13:
Назва [[Золота монета|золотої монети]] раннього середньовіччя. [[Германці]] з часів [[Велике переселення народів|переселення народів]] до середини [[VIII століття]] називали шилінгом візантійський золотий [[солід]] (або [[ауреус]]). Крім того, вони карбували власні золоті соліди за римським та візантійським зразком, дотримуючись [[Монетна стопа|монетної стопи]] імператора [[Костянтин Великий|Костянтина Великого]]. [[Вандали]] карбували у Африці золоті соліди з іменами [[Валентиніан III|Валентиніана III]] (425-455) і [[Анастасій I (візантійський імператор)|Анастасія]] (491-518). [[Остготи|остготський]] король [[Теодоріх Великий|Теодоріх]] (471-526) також випускав наслідування соліду з ім'ям [[Анастасій I (візантійський імператор)|Анастасія]], його власною монограмою і розпізнавальними знаками міст де карбувалася монета ([[Мілан]], [[Равенна]] чи [[Рим]]). Король [[Франки|франків]] [[Теодеберт I]] (534-548) вперше почав карбувати золоті монети зі своїм ім'ям.
 
Після [[580]] року в південно-східній частині королівства франків відбулося зниження вартості соліду з 24 до 21 [[Силіква (монета)|силікв]]. Карбування соліду у 21 силікву почався випуском монет із зображенням і ім'ям візантійського імператора [[Маврикій (візантійський імператор)|Маврикія Тіберія]] (582-602) і тривала до середини [[VII століття]] століття, вага монети становила приблизно 4 г. За часів короля [[Хлотар І|ІХлотаря II]] (613-629) вартість франкського соліду впала до 20 силікв, вага становила 3,18 г. На монеті вказана вартість – «XX». Цей легкий солід відомий під назвою «solid gallicus». Після цього у [[VII століття |VII столітті]] карбувалися золоті [[Трієнс|триєнси]] і срібні [[Денарій|денарії]].
 
За часів [[Каролінги|Каролінгів]] шилінг назва грошово-рахункової одиниця, золоті монети не карбувалися. Випускалися лише срібні [[Денарії|денарії]], яких на шилінг (солід) йшло 40, а з [[743]] року, лише 12. Шилінг (1/20 фунта, чи 12 денаріїв) з часів [[Карл I Великий|Карла Великого]] став виключно грошово-рахунковою одиницею і набув поширення не тільки в [[Франкське королівство|імперії Карла Великого]], але також і в Італії, Франції, Англії (з [[ХI століття]] століття) та інших країнах Західної Європи. У Баварії зустрічається так званий «довгий шилінг» у 30 денаріїв, яких на фунт йшло 8 (коротких, або франкських шилінгів на фунт йшло 20).
 
Шилінг використовувався як грошово-рахункова одиниця до [[XIV століття]]. Вперше поняття вартості у 12 денаріїв реалізовано у вигляді [[Турський грош|турських грошів]] (турноз) у [[1266]] році, а пізніше у [[Празький гріш|празьких грошів]], за якими, однак, назву шилінг. не закріпилася (їх всюди стали називати грошами, а в рейнських областях - альбусами).